«Швидше. В нори, в кущі, в мишоловки...»

Швидше. В нори, в кущі, в мишоловки. Сховати- 
сь. Адже ті, в камуфляжах, не будуть чекати. 
Вони просто потрощать вам голови. Власне 
це не дуже болить. Біль спалахує й гасне.

Смертоносна петля обів`ється круг шиї, 
закрутився у сіті густої трави. 
Зуби, пазурі, страх — виривайся, живи, 
або смерті чекай, як нічого не вмієш.

І на вулицях міста, де трупи й відчай, 
де сміється Кінець з сатаною на пару, 
впадеш в яму з лайном — до чийогось тартару. 
Будеш бачити в ній свій омріяний рай.

Лесь Правдич