Жінка-УКРАЇНКА

Кожен ранок чекаємо миру,
Але чуємо страшне: війна!
Ми в полоні новин із ефіру,
А хтось справді в полоні вмира.

Кожен ранок сивіють дружини,
Сивину чорна хустка схова.
Десь хоронять брата і сина,
Тата в діток забрала війна.

Кожен ранок отак, через силу
І крізь сльози, що душать завжди...
Боже, зглянься, прости і помилуй!
І спаси Україну, спаси!

Кожен ранок чекаємо миру
І він прийде, той радісний час.
Дочекаємось ми воскресіння,
Україна воскресне для нас!

Олексій Могиленко
19.01.15.