Пахне кухня смачно,
Скоро вже свята.
А мені щось лячно,
Бо ж іде війна.Принесуть в землянку
Бутерброди, чай
І "тушонки" банку,
Їж і запивай.Хтось візьме гітару,
Забринить струна.
Всі згадають маму,
Защемить душа.
Десять років тому відійшла у Вічність найдорожча, найрідніша для мене людина – моя бабуся. Шевченко Анастасія Пилипівна (дівоче – Чередніченко) народилася в 20 роках минулого століття на Київщині, в одному із сіл Сквирського району. Про те, які жахіття їй пришлося пережити, розповідала мало. А може, це я мало що розумів, бо був ще малим.
Вижила в страшний 33 рік. Вийшла заміж і війну застала в далекій Бесарабії. Там з чоловіком працювали залізничниками. Чоловік загинув у перші дні війни, а моя бабуся з немовлям на руках окупованою територією добиралася в Рокитне, на Київщину. Чоловікова рідня прийняла до себе молоду вдову, яка і так була сиротою.
Минулої суботи засновники порталу«Жінка-Українка» разом із заслуженою артисткою України Світланою Мирводою та композитором, поетом, виконавцем Юрієм Старчеводом познайомилися з чудвим Володарськ-Волинським Житомирської області, та приєднавшись до акції «Теплі долоні», яку організувала письменниця Тетяна Винник (збір іграшок та книжок для дітей, які мешкають в зоні АТО), презентували жителям селища музично-поетичну імпрезу «Золото осені, тепло душі».
Ой, літала зозуленька
По полю, у лісі.
Лежать вбиті людські діти
Землею не вкриті.Замовчала зозуленька
У жнива гарячі.
Більш не буде вона людям
До ста літ кувати.Заніміла зозуленька,
Журба серце крає.
Нема миру в Україні,
Брата брат вбиває.Заніміла,замовчала,
Горе в Україні…
Жовте листя укриває
Братськії могили.
Олексій Могиленко
25.09.14.
Пахне сіно у стожках,
Пахне у копицях.
І в покосах на полях
Всюди – косовиця.
Приспів:
Сінокіс, сінокіс
Нині в селах ускрізь.
Незвичайна пора –
Косовиця.
Тим поклін до землі –
Хто працює в селі,
Хто на рідній землі
Зрання й до зірниці.
Біля ангелятка
Ангели стояли.
Плаче те дитятко,
Бо не має мами.Дівчинці три рочки
І лежить в лікарні.
Відірвало ніжку,
Як стріляли гради.Була в магазині
З мамою в ту пору.
Мама - в небі синім,
Доця - сиротою.Плаче так сирітка,
Ангели теж плачуть.
Не вернути ніжку...
Не вернути маму...
Олексій Могиленко
29.01.15
Кожен ранок чекаємо миру,
Але чуємо страшне: війна!
Ми в полоні новин із ефіру,
А хтось справді в полоні вмира.Кожен ранок сивіють дружини,
Сивину чорна хустка схова.
Десь хоронять брата і сина,
Тата в діток забрала війна.Кожен ранок отак, через силу
І крізь сльози, що душать завжди...
Боже, зглянься, прости і помилуй!
І спаси Україну, спаси!Кожен ранок чекаємо миру
І він прийде, той радісний час.
Дочекаємось ми воскресіння,
Україна воскресне для нас!
Олексій Могиленко
19.01.15.
Ангели світлі за руки взялися
І телефонний звязок поєднав
Тих, хто любили найбільше у світі,
Тих, хто надіявся, вірив, чекав.
- Тату, чи скоро війна закінчиться?
Скоро уже? А коли? Розкажи...
Ти повертайся додому скоріше.
Мені обіцяєш?.. Себе бережи.Приспів
Повертайся живим, повертайся живим.
Ти-найкращий у світі татко.
Ти потрібен мені, повертайся скорій,
Я так хочу тебе обійняти.
Вітер весняний,
Рвучкий і духмяний,
Що ти несеш в Україну цей рік?
Повінь повстання,
Весну руську ранню?
Дим лиш розносиш від згарищ, руїн?Вітер весняний,
Не треба, благаю:
Стихни, вже годі тобі, перестань.
Повій урожаєм,
У нашому краї
Хай буде лиш злагоди рай.
Біля хати вишня зацвіла
Бджілки-працівниці при роботі.
Знаю: Україна вже не та,
Вірю в процвітання і добробут.Біля хати вишня зацвіла,
Аромат весни п’янить до болю.
В пам’яті залишиться Майдан
Залитий кров’ю і любов’ю.Біля хати вишня зацвіла.
Одна з тих, що оспівав Шевченко.
Україно! Мила, люба – уставай!
Воскресай і процвітай, рідненька.
Олексій Могиленко, 07.04.2014
З півночі на південь,
С севера на юг
Нація єдина,
Где каждый брат и друг.З заходу до сходу,
От Крыма до Карпат
В нашого народу
Единая страна.
Досить крові на Майдані
Для всієї України.
Я молюсь за Вас, кримчани:
Боже, зглянься і помилуй.Збережи, щоб більше крові
Не пролилось і краплини.
Щоби стихло гніву море
Я схиляюсь на коліна.Крим - перлина України,
Крим й південні регіони,
Ми у єдності лиш сильні,
Помолюсь за це сьогодні.
Олексій Могиленко