Жінка-УКРАЇНКА

За півкроку до рубежу. 
Там блок-пост.
Ворог стріляє. 
Зупиняємось. За межу.
Хто відміряв? 
Бандит не впускає.
Терорист. 
На моїй землі
В очі кулями сипле.
Мов милом.
Він бере на приціл.
Але відчай вогню
Посилаю навстріч.
Вірю.
Порятунок в мені.
І у краплях дощу.
Ніч. 
Міномети гримлять.
Снайпер сипле вогнем.
Побратими живі.
В ранах лежать.
І в гарячій крові.
Волонтер.
Медсестра.
Очі - спілий горіх.
І жіноче плече.
Опирається біль.
Відступати? 
Межа.
Ілловайск.
Ні, Луганськ
Ворогам? 
Не віддам
Українська земля .
Кіборг теж. 
Він - герой.
В камуфляжі не був.
Двадцять ночей не спав.
Град вогню.
Переміг. 
Історія вічна.
Затям.
Українець ніколи
Не кине в бою
Брата свого.
Радше мовить:
“Україну люблю, 
ворогам не віддам”!
Де межа?
Не в смертях.
У тобі.
У мені.
У душі.
Не у тих,
хто картає 
за обраний шлях
до перемоги
над москалем.

Галина Фесюк
3 січня 2015 р