Мабуть, багато хто чув у ці буремні дні, що культура – не на часі, адже країна у вогні і не до концертів. Все, здавалося би, логічно, але ж.. сфера культури – це не лише концерти, планові заходи і такі ж планові звіти. Принаймні, якщо ми говоримо про те, що культура є важливою складовою розвитку країни. Саме тому на Прикарпатті телекомпанія «Снятин» та Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини розпочали оригінальний проєкт: культурологічні випуски з укриття.
Уже знято три випуски. Перший присвячено «Січовому щоденнику» Івана Стригуна і споминам за 6 тижнів до світової війни. І саме там відповідь на питання, чому мова, пісня і література – це не розвага, а частина державної політики. Другий випуск організатори присвятили усім землякам, які, рятуючись від війни, стали вимушеними переселенцями – спеціально для них записали читання поезії Сергія Жадана «Попіл дорожніх валіз». Третій випуск присвячений повстанському щоденникові чоловіка, який переміг смерть.
Авторка ідеї, українська письменниця та науковиця, кандидатка філологічних наук, співробітниця музею Марка Черемшини каже: «Коли почалася війна – мене заціпило, я не могла писати художніх речей, не могла читати… І тут я побачила відео з Бучі – українська письменниця Юлія Бережко-Камінська читала свою поезію, проникливо – аж до самозабуття, світлу таку і життєствердну. Аби нам не було тривожно, аби світло перемогло. Розумієте? Вона, будучи в самому горнилі обстрілів, читала вірші з бомбосховища про перемогу світла… Її поезія, поезія Віри Китайгородської, Тетяни Череп-Пероганич, Василя Клічака, Богдана Томенчука потрохи мене повертали з заціпеніння. І я зрозуміла: саме світлом треба ділитися. І так, культура лікує. У день народження Шевченка (а це символічний для українців день) ми з телекомпанією “Снятин” розпочали цикл програм “Сховище”. Культура не на часі? Якраз навпаки – мабуть, немає такого закладу культури, в статуті якого би не було сказано про підняття патріотичного духу. І якраз зараз це потрібно як ніколи – довести на ділі. Культура не на часі там, де до неї ставляться як до розваги – бо розваги і справді зараз недоречні. Нам усім дуже непросто, але нам є про що говорити, і про що мовчати. І в що вірити.
Тримаймося!»
Продюсер проєкту, директор телекомпанії «Снятин», лауреат літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини Сергій Гуленко зазначає, що це вже третій спільний з музеєм проєкт, і він особливий, формат продиктований часом. «Зараз не час красивих бутафорій, але зараз і не час мовчання. Культура якраз і на часі, якщо ми розуміємо, про що говоримо. У темні часи дуже важливо доносити світлі речі – літературу, краєзнавство, історію мистецтва, етнографію. Але формат – тут ми покладалися повністю на інтуїцію».
Відео двох перших програм за посиланням: