Ректор КПІ Михайло Згуровський підтвердив загибель студента цього вишу Юрія Поправко в Слов'янську. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook. "Підтвердилися наші найстрашніші побоювання. Студент КПІ, факультету соціології і права, Юрій Поправко трагічно загинув. Його тіло зі слідами тортур було знайдено в річці біля Слов'янська Донецької області, разом з тілом депутата Віталія Рибака", - написав він.
Нагадаємо, вчора екс-міністр МВС Юрій Луценко заявив, що другим загиблим, тіло якого знайшли у річці під Слов'янськом, є молодий студент з Києва. Раніше ідентифікували особу ще одного загиблого депутата Горлівської міськради Володимира Рибака, викраденого за кілька днів до вбивства.
Пам'ятну дошку Герою Небесної Сотні - Сергію Нігояну встановили на ґанку його рідної школи в селищі Березнуватівка на Дніпропетровщині. На табличці відтворили його світлину з Майдану, яка облетіла увесь світ. На відкриття зібралися односельці та однокласники хлопця.
В Сіверському Донці біля Слов’янська знайшли труп чоловіка, схожого на горлівського депутата Володимира Рибака, якого викрали під час мітингу
Про це на своїй сторінці в «Фейсбук» повідомив народний депутат Олександр Бригинець, пише Еспресо.TV.
«Небесної сотні додалося - повідомила Горлівська Українська справа. Володимира Рибака - героїчного опозиційного горлівського депутата, що боровся з сепаратистами, якого вкрали з мітинга в Горлівці в п'ятницю, знайшли мертвим в Сіверському Донці біля Слов’янська з рюкзаком піску за спиною і вспоротим животом. Це не фашисти і не сепаратисти.... Це мерзотники, скоти і падаль, яку треба знищувати будь-яким способом разом з їхнім імперським натхненником.... Герої не вмирають!», - написав Бригинець.
За їх інформацією, лише у Будинку профспілок живцем згоріли близько 200 осіб.
Кількість загиблих під час протистояння на майдані Незалежності в Києві, а також у пов’язаних із ним подіях сягає 780 людей, вважають в організації волонтерів-медиків Майдану.
Про це на брифінгу в Києві у четвер повідомила волонтер-медик Анастасія Поліщук.
Від невгамовного болю здригається серце. Душа моя – суцільна рана. Не бачу сонця, весни, неба, людей, які проходять поруч. Стражданню немає меж. Розмовляю з портретом свого коханого Сергія, розповідаю йому про все на світі.
Я не можу і не хочу вірити, що він ніколи не повернеться до мене, не посміхнеться, не назве Танюшкою. Для мене мій Сергій живий і житиме доти, поки б'ється моє серце.
Не знаю, як жити далі. Не вмію жити без нього, моєї половинки. Моє життя тепер – страждання, важкі душевні муки і спогади…
Вчора в результаті конфлікту між українськими офіцерами і російськими солдатами пострілами з автомата був убитий майор Станіслав Карачевський.
Вбивство сталося на 5 поверсі гуртожитку, де проживав український військовий персонал сакської авіабази.
За попередньою версією стріляв молодший сержант російської армії на прізвище Зайцев. Інцидент стався в смт. Новофедорівка в 23.45 вчора.
Ввечері 6 квітня в Криму російський військовослужбовець розстріляв українського офіцера, котрий зберіг вірність Присязі на вірність народу України.
Про це повідомив керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук на своїй сторінці в Facebook.
"В смт Новофедорівка о 23.45 двома пострілами впритул російським військовослужбовцем, молодшим сержантом Зайцевим Є.С. в своїй кімнаті, в офіцерському гуртожитку, був застрелений військовослужбовець в/ч 1100 майор Станіслав Карачевський, який готувався до виїзду на материк." - йдеться
Громадського активіста Василя Сергієнка із міста Корсунь-Шевченківський Черкаської області, якого вчора викрали невідомі, сьогодні знайшли мертвим у Виграївському лісі, що за 15 кілометрів від міста.
"В обід хлопці з місцевої самооборони знайшли місце, що схоже було на свіжовикопану яму. Дочекалися черкаських криміналістів й почали розкопувати місце, прикидане сміттям. Там знайшли тіло чоловіка з повернутим обличчям в землю, на руках – наручники. Хлопці впізнали у ньому зниклого Василя Сергієнка", - розповідає сотник Самооборони Олег Собченко.
Невідомого активіста Майдану, який загинув під час пожежі в Будинку профспілок, з почестями поховають біля церкви Св. Миколая на Аскольдовій Могилі в центрі Києва.
Про це повідомив начальник штабу громадської організації "Національна гвардія України" Володимир Волков.
"5 квітня в Українському домі відбудеться прощання з безіменним героєм Майдану, який буде похований на Аскольдовій Могилі", - сказав він.
За його словами, молода людина загинула під час пожежі 18-20 лютого у Будинку профспілок. Його родичів так і не знайшли. Відомо, що загиблому 23-25 років і він належав до організації "Білий молот".
18 лютого 2014 року на посту літописця Майдану загинув Яків Зайко. Мій старший брат по українському суспільно-політичному життю. Обірвався матеріальний зв’зок з особистістю, з якою я йшов поряд з кінця 1988 року. (Якову не сподобалося б, якби написав «Особистістю»)
Я звик до того, що Зайко є. Він здебільшого був моїм опонентом в пошуку істини. На нього можна було спиратися, бо він прагнув її. Ми дивилися на життя з різних ракурсів, отже дискусії були гострі, інколи нервові, інколи дуже гострі, але глибинна довіра збагачувала мене розумінням життя, думаю, його теж, і давала добрий плід під час Житомирської революції 1988-1991 роки, а деякі дискусії згодом він друкував в своїх книжках. Хоча Яків був людиною дії, а не дискусії. Він не вибирав слів, викриваючи винних у провалах українського державотворення всі 24 роки. Так він робив своє слово – дією. Тепер його нема(є).
Слова мами Володі Жеребного:
Пройшло сорок днів, а я ні на мить не можу повірити що Володі немає в живих , що ніколи більше він не повторить таких простих і щирих слів
-“Мамо, не переживай, все в нас буде добре.”
Завжди старався зрозуміти, підтримати, розрадити, ділився своїми мріями і планами на майбутнє.
Не було способу зупинити, щоб не поїхав в Київ. Загострене почуття справедливості і відповідальності покликало в дорогу. З перших днів протесту він був там, на передовій.
Як міг так беріг, щоб я не переживала, - “Все добре, все спокійно.”
- “Синку, холодно, захворієш.”
- “Ні, я тепло одітий, тут не холодно і ми не хворіємо, ще трошки і ми переможемо.”