25 листопада 2016 року на базі факультету іноземної філології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Шкільна літературна освіта: вчора, сьогодні, завтра».
Організаторами круглого столу виступили кафедра методики викладання світової літератури та кафедра російської і зарубіжної літератури факультету іноземної філології НПУ ім. М. П. Драгоманова, Український освітянський видавничий центр «Оріон» і часопис «Всесвітня література в школах України».
До проблематики круглого столу виявили зацікавленість близько 80 осіб, а в його роботі взяли участь 62 представника науково-освітянської спільноти з 15 областей України та м. Києва (з Київської (5 учасників з 4 установ), Чернігівської(3 учасника з 2 установ), Черкаської (1 учасник), Вінницької (1 учасник), Івано-Франківської (1 учасник), Хмельницької (1 учасник), Луганської (1 учасник), Львівської (1 учасник), Полтавської (2 учасника з 2 установ), Кіровоградської (4 учасника з 4 установ), Дніпропетровської (4 учасника з 2 установ), Сумської (3 учасника з 1 установи), Донецької (2 учасника з 1 установи), Закарпатської(1 учасник), Миколаївської (1 учасник) областей та м. Києва (47 учасник з 23 установ).
До обговорення проблем, заявлених на круглому столі, були залучені 21 доктор філологічних/педагогічних наук, 23 кандидата філологічних/педагогічних наук, 18 учителів української мова і літератури та/або зарубіжної літератури, 4 методиста міських/обласних інститутів післядипломної освіти, 3 представника видавництв, 9 старших викладачів/аспірантів вищих навчальних закладів України.
Мета цього заходу полягала у тому, щоб представити широкий спектр думок і пропозицій щодо реального стану та перспектив розвитку шкільної мовно-літературної освіти; виявити незрозумілі й дискусійні аспекти заявленої проблеми; з’ясувати спільну позицію і прийняти резолюцію-звернення до владних органів з метою вирішення зазначених питань.
З вітальним словом до присутніх звернулася декан факультету іноземних мов НПУ ім. М. П. Драгоманова, доктор філологічних наук, професор, кандидат педагогічних наук Алла Зернецька.
Ділові доповіді науковців (докторів наук Марії Плющ, Любові Мацько, Раїси Мовчан, Бориса Шалагінова, Оксани Данилевської, Володимира Погребенника, Лесі Мірошниченко, Дмитра Дроздовського, Ганни Токмань, Юрія Бондаренка, Фелікса Штейнбука, Юрія Ковбасенка, Уляни Баран, Андрія Вітченка, Ольги Куцевол) чергувалися з емоційними виступами вчителів (Людмили Юлдашевої, Вікторії Туряниці, Людмили Тарнавської, Ольги Невмержицької та інших).
Модераторами заходу виступили доктори педагогічних наук, професори Олена Ісаєва і Жанна Клименко.
Особливістю цього круглого столу було те, що для вирішення спільної проблеми зібралися фахівці з різних гуманітарних дисциплін. Об’єднало цих небайдужих людей прагнення зберегти як повноцінні й самодостатні шкільні предмети «Українська мова», «Українська література» й «Зарубіжна література». Адже відомо, що їх автономність опинилася під загрозою. Можливість інтеграції усіх трьох дисциплін сколихнула учительський загал: тема широко обговорюється у засобах масової інформації, в соціальних мережах.
Можливість висловити свою думку щодо шляхів розв’язання найбільш актуальних проблем мовно-літературної освіти мали всі учасники заходу. Усі зацікавлені долучилися до обговорення ідеї інтеграції шкільних дисциплін «Українська мова», «Українська література» і «Зарубіжна література», запропонованої в низці публікацій розробників нового державного стандарту базової і середньої освіти.
За результатами обговорень під час круглого столу була прийнята Резолюція (додається).
РЕЗОЛЮЦІЯ УЧАСНИКІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КРУГЛОГО СТОЛУ «ШКІЛЬНА ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА: УЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА»
Ми, учасники Всеукраїнського круглого столу «Шкільна літературна освіта: вчора, сьогодні, завтра», обговоривши питання реформування шкільної літературної освіти в Україні, дійшли таких висновків.
1. З огляду на постколоніальний, посттоталітарний та постлінгвоцидний стан українського суспільства, агресію Російської Федерації проти держави Україна наполягаємо на збереженні в системі базової і повної загальної середньої освіти окремих повноцінних навчальних дисциплін «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література». Глибоко переконані, що ідеологічно важливі україноцентричні предмети «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література» виконують функцію націєтворення, тим самим закладаючи підмурівок національної безпеки і сприяючи розвитку нашої країни.
2. Підтримуємо намір очільників держави вдосконалити та модернізувати шкільну освіту і водночас наголошуємо, що реформування гуманітарного складника освіти потребує послідовної реалізації принципу україноцентризму,прозорого, системного, виваженого підходу та має відбуватися з урахуванням нинішнього стану українського суспільства, його найактуальніших запитів та викликів.
3. Пропонуємо на основі принципів публічного обговорення, прозорості і професійності створити робочу групу з найавторитетніших представників науково-методичної та вчительської спільнот різних регіонів України з метою оновлення змісту, розвантаження типових навчальних програм шкільних предметів «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», налагодження стійких міжпредметних зв'язків, узгодження обсягу та змісту навчального матеріалу.
м. Київ, 25.11.2016 р.