Жінка-УКРАЇНКА

Іськова-Миклащук Олена Володимирівна народилася 12 квітня 1983 року в мальовничому селі Вербівці Шепетівського району Хмельницької обл.  За освітою — філолог, закінчила Рівненський державний гуманітарний університет. Працюю вчителем та завучем рідної  Вербовецької школи.   

Слова в душі зазвучали ще в ранній юності. Все почалося із захоплення неймовірною красою рідного краю.  Зараз пишу, бо пече у грудях. Кожне слово пропускаю крізь душу.

До листопада 2013 року моєю творчістю керувала ЛЮБОВ: до коханого, до України,  до людей та природи. Далі почали переважати майданні настрої, біль за долю України.  А, коли у серпні 2014року мобілізували чоловіка, основною темою стала війна зі скромною назвою АТО та життя донечки без тата.

Публікувалася в журналах: «Дніпро», «Чорнильна Хвиля», в Міжнародному журналі «Склянка Часу / Zeitglas» (Україна—Росія—Німеччина), в газетах: «Подільські вісті», «Життя», «Шепетівський вісник», «Гарний настрій», «Освіта. UA», «Кримська світлиця», в багатьох альманахах та колективних збірках.  Добірки віршів представлено на кількох мистецьких Інтернет-сайтах.

Лауреат ІІІ міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора". За підсумками конкурсу "Поетичні таланти української освіти" здобула 1 місце у номінації "Романтичні вірші" та 2 місце у номінації "Вірші на виховну тему", переможець конкурсу авторських літературних творів у жанрі гумористична мініатюра «А ВАСИЛЯ КУПАЛА».

2016 року стала лауреатом Хмельницької обласної літературної премії імені Володимира Булаєнка.

Член Національної спілки письменників України (2016)

У співавторстві з композиторами Іваном Пустовим, Віктором Охріменком, Анатолієм Голоскевичем, Миколою Ведмедерею та В’ячеславом Купрієнком створено ряд пісень. 

Пісні на музику В’ячеслава Купрієнко «Небо в окопах» та «Іловайська самота» увійшли до його альбому «Соняхи».

Автор 2 збірок поезії  «Рветься душа у небо»(2014) та «Небо в окопах» (2016).