Сніжана Чернюк
Володимир Даниленко. Маски Діани Стогодюк. К.: ВЦ «Академія», 2021. 256 с.
Фатальна жінка – що може бути банальніше й прісніше в часи буяння гендерно-феміністичних студій? За тисячі років існування цей художній динозавр мав давно вимерти, витіснитися модернішими, складнішими й повнокровнішими жіночими образами. Ну яка таємнича la femme fatale в епоху інформаційного надміру, коли можна довідатися все й про всіх, лише відкривши інтернет? Які можуть бути душевні драми, коли Фрейд і Ко давно описали, проаналізували, прояснили, навіяли найменші порухи душі, мислимі й немислимі комплекси?
Але… Медіа знову й знову говорять про «токсичних» людей чи «токсичні стосунки» – і збирають маси читачів, бо кожен із нас знає таких людей. Нонфікшн щосили експлуатує золоту жилу, роздаючи інструкції з виявлення та знешкодження психопатів, та чого там – із вирощування та використання психопатів також!
Але… У кабінетах психоаналітиків намагаються відреставруватися чергові жертви аб’юзингу, булінгу, чужої чи власної психопатології.
Але… Сучасна література з подиву гідною стабільністю зображує чергову Мату Гарі чи Ганнібала Лектера, Трішу Торнберг чи Калігулу, Чикатило чи Ганну Жебрій – і читачі голосують гаманцем, читачам цікаві такі персонажі!
У романі Володимира Даниленка «Клуб „Старий Пегас“» Ганна Жебрій була лише одним із образів, але саме жіночі образи привернули найбільшу увагу рецензентів і критиків. Тож у новому романі «Маски Діани Стогодюк» письменник уже всерйоз узявся тельбушити психологічні нутрощі таємничої (а може, ні), звабливої (а може…), розумної (а мо’…), цілеспрямованої (а…) жінки (безсумнівно!).
Традиційна постать оповідача у цьому творі розмножується на цілий гурт оповідачів, кожен із яких отримує право голосу. Кожен – крім самої фатальної жінки. Вочевидь одного чоловічого досвіду – Юлія Солодчука зі «Старого Пегаса» – виявилося недостатньо для насолоди розгадкою, для сатисфакції, тож тепер письменник вибудовує проти Ганни Жебрій (вона ж – Діана Стогодюк) цілий гербарій її ображених і використаних коханців. Бізнесмен і боєць Сергій Чекаль, приречений викладач Олександр Бреґус, затурканий телеоператор Віталій Лознюк, перспективний студент Інституту міжнародних відносин Левко Магріта, глибокорелігійний бізнесмен Ірен Давимуха, донецький крутелик Артем Бобошко, профспілковий бос Юрій Роботюк, політичний сірий кардинал Едуард Горянський – усі вони правдиві свідки діянь Ганни-Діани. А може, жертви? Ви здогадуєтеся, хто переможе в цій нерівній чоловічо-жіночій борні? Ану ж бо!
Що пов’язує чоловіка й жінку, які розмовляють про важливі політичні, культурні й особисті проблеми, разом відвідують виставки й різноманітні заходи, разом їдять, сплять, планують, виробляють звички, займаються сексом, проводять разом тривалий час? У традиційному розумінні – вони пара або сім’я, вони мають поділяти радощі й горе, фінансові й емоційні проблеми, перемоги та поразки, обов’язки та права. Традиційні чоловік і жінка шукають одне одного для продовження роду. Але Діана Стогодюк не створена для народження дітей, це очевидно, й вона сама чесно попереджає. Тоді чого ж очікують від неї чоловіки?
Як завжди дотепно й іронічно, Володимир Даниленко зображує щоденне життя, соціальні й політичні події, з патологоанатомічною точністю препарує розлади особистості й токсичні стосунки, від яких у його героїв починається справжній токсикоз. Але оскільки це чоловічий токсикоз, то годі сподіватися, що після нього з’явиться нове життя.
Що ж змушує людей так патологічно активно цікавитися нарцисами і психопатами? Чому не захоплюватися позитивними героями, моральними авторитетами?
Якщо ви хочете розгадати загадку особистості з психічною патологією і чоловічо-жіночих стосунків – читайте цей роман. Якщо ви не знаєте, як боротися з психологічним насильством – читайте уважно. Якщо ви ніколи не читали «10 порад, як привабити чоловіка», але дуже хочеться – читайте. Якщо вам треба кілька ідей для домашньої камасутри – читайте уважно цей роман. Якщо ви вирішили стати сукою, яка отримує від життя все, – читайте цей роман як підручник.
Чи ж дивно, що нарциси і психопати маніпулюють світом, коли на них такий шалений соціальний попит?