Жінка-УКРАЇНКА

Микола Істин — поет, есеїст, прозаїк. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці.

Ініціатор створення і організатор заходів літоб'єднання «Планета Наступного Слова» (м. Івано-Франківськ).

Відзначений на літературних конкурсах (з останніх — диплом фіналіста міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка, за повість з поезіями «Повстання некстмодернізму» 2015 рік, диплом в номінації поезія всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, 2016 р., лауреат всеукраїнського літературного конкурсу «Відродження Дніпра», 2016 рік).

НОВА ЛІТЕРАТУРА

Нова література має народжуватися
мов крик немовляти,
дорости, як до планет іншого життя, надписати,
перепродовжити культуру народу.
Порівняно як люди
в природи 
неповторні, так твори -
не повтори.
Подібно шаблям
що поле бою ракетам залишили -
так же літературу на марші
треба переозброювати надсучасними віршами.
Тому, некстмодерністські презентації
не очікують на неосмислені овації.
І не нагадують похорони поезії,
чи поминки прози,
увінчані лаврами 
наче вінками,
на законсервованому могильнику літератури.
Біля якого вдова у траурі,
звати яку - пані політика,
сварлива, і легковажна,
з плачами вічними
за бідами українськими.
В товаристві сліпих фанатиків -
ідейних гробовщиків.
А я прихильник літератури живої,
велично-доброї,
філософсько-феєричної.
Яка не допускає розбрату,
і немає людське життя за оплату.
І мої вірші по-некстмодерністськи
це формули : вільнолюбивої етики,
і безпосереднього
сприйняття Бога,
вони є свободою особистості
в суспільстві, в гармонії толерантності,
і космосом відкриттів в собі,
як відчинені двері
до ідейного ядра першооснов,
і будівельного матеріалу обнов.
І їхні новини 
про новизну -
проявів першочергового,
в наступних винаходах художнього,
збагатять людину
подальшими побудовами душі,
і розширять Україну
відкриттями, де інші -
землі і небеса...
Котрі окреслять
талановиті конструктори слова,
і як успішні сміливці літературної обнови,
реалізують формулу людського некст-поступу
в кодах ідей Всесвітнього тексту.

АНОНС НЕКСТМОДЕРНІЗМУ

Коли зрозумієш, що пазли законів цивілізації,
це лише ситуації,
технічні ідеї,
а не філософська мозаїка ідеалу.
І комісії з моральності не сприяють досконалості
лише обмеженості.
І міра твоєї свободи
в довжину ланцюга
в руках громади,
І вільніший за тебе навіть вуличний волоцюга.
І прожити одною дниною,
та навіть воскреснути знову людиною,
це замало,
і просто по-колу.
Тоді, починаєш щось робити :
Можливо гримати римами,
як дверима.
Плювати на критику.
Сміятися з класики на смітнику.
І після безсонних ночей,
в роздумах про природу речей,
створити інший наступний зміст,
і встати на повний зріст,
відкривши в собі вдосконалювача, творця,
зі словесного сонця,
здатного світити ідеями
добра всеможливими,
в світах цих,
і інших...
І на противагу життєвій миттєвості,
матеріальній малості,
придумати себе багатоваріантного,
в доброгармонійному поєднанні вселюдського, всесвітнього...
Впіймавши вічність в досконалому,
занотувати її в душі
як в космічній капсулі,
що полетить в інше...
Коли закінчиться це.
А поки, на Землі цій принадній
жити радісно,
повноцінно,
і творити оновлену систему цінностей...
В ідеях наступних світоглядів,
і світобудов -
анонсувати некстмодернізм.
І не варто втрачати оптимізм,
навіть коли заблокують редактори,
і поріжуть коректори,
не журитись
від рішень журі
про не присудження премії.
Бо в тебе є своя прерія,
своя мрія,
стіна,
і істина.
І навіть маловідомість
Не пробудить злість,
коли вдячний творцю
за можливість цю -
робити не кар'єру,
а творити нову літературу,
як план, як проект, з землями тілесними,
і душевними зорями.
Лише феноменальні поети
висловлюють в творах планети,
мов боги, що створили все
у Всесвіті,
і пішли...
Так і ти напиши ...
Застарілому, заперечливе - не.
І створи щось наступне...

ТРАНСФОРМАЦІЇ

Ти проковтнеш теленовини зранку,
так як пігулку 
електронну
до сніданку.
І чергові диктатори доби
вже традиційно сфокусують вправно
твої світогляди, 
і попливеш як всі
в одному руслі,
під прапорами партії в руках,
продуктом технологій,
транспарантом
корпоративним,
чи гарматним м'ясом.
І серед стада, що поженуть пастирі,
тебе від інших вже не відрізнити.
Ще будуть постмодерних інсталяцій
ковтки повітря впійманої риби...
І вже по тому прийдуть трансформації
передчуття великих змін потреби.
Із розумінням що на світі інші
і небеса попами не поділені,
і землі бюрократами не мірені,
і мрій твоїх матерії не зношені.
І ще себе ти будеш відкривати 
наче Колумб незвідану Америку.
І на полотнах станеш малювати
стилістику 
геть іншої країни...
І ми напишем безліч України
з світоглядних всецвіть із різнобарвів,
і будуть безміри її світів,
наступних та модерних ідеалів,
прообрази, ескізи других Всесвітів,
в всезмінах 
некстмодерних
змісту
тексту...

КОСМІЧНІ ЛЮДИ

Вірю в космічних людей,
як в творців світів ідей,
особистостей з особливих материків,
з ще не відкритих планет - провідників,
нових рукописних небес...

І сумніваюсь
в пересічній цивілізаційній стадії,
в бездумній юрбі, як стаді,
котре, гонять пастухи геополітичні
на пасовища економічні,
видаючи владний батіг
за культурний оберіг.

Я хочу законів, які давали би кожному простір свободи,
як місце для власної світобудови -
свого сонця добра,
і землі його правди,
і щоб для літер літератури цифри не були б за перешкоди,
та законодавче підгрунтя не прокладало би зайвих меж
для феномену людських можливостей...

Бажаю аби в країні -
був і мій край,
а не руїна -
з мрій.

Тому, на противагу політичним ідеологізмам,
презентую некстмодернізм,
як розвиток філософії нових світів
в людях, і їх дивовижних відкриттів...

* * *

Некстмодернізм це не лише відкриття
галактик мого космосу душі,
і альтернативна матерія
власного світотворення...
Некстмодерна платформа -
є аеродромом для інших цивілізацій,
і їхнім світоглядним кораблям
вона світить посадковими вогнями
на землі літературній.
Слугує за творче пристанище
для поетів з ще не визнаними світами.
Поява некстмодерну в країні
де найбільша мрія населення — еміграція,
являє собою наступну генерацію,
що проявляється змінами в нас самих,
в розвитку подальших світобудов,
і пошуку необмежених ідеалів існування.
В наступаючій сучасності -
Свобода взаємовідносин з державою.
І безліч шляхів до Бога.
Моделювання непересічних стилів життя 
на подіумі поступу.
Епоха білих ворон.
І точка опори 
для глобальних змін в культурі.
Новий Рим,
інший Єрусалим
людського менталітету.
Нейронний імпульс мозку
який йшов еволюційними кроками тисячоліть,
щоби запустити метафізичний двигун перетворення.
І просто списані аркуші
в руках письменників початківців,
що започатковують наступні світи...

НЕКСТМОДЕРНІ ПІСНІ

Моя дівчинко з тілом сонячним,
і з зоряною душею.
Не допусти щоб світ проковтнув тебе,
як велика риба малу.
Створи себе.
Друзям скинь по емейлу
свій погляд.
Підіймайся як сходами власним світоглядом.

Некстмодерні пісні -
Світу зміни перехресні.
Це новина мега-слова.
Волі музики обнова.

Не згуби різнобарвні мрії
в сірій реалії.
Так говори -
щоб розсувалися гори.
Не загубися в ідеологемах
придуманих іншими.
Будь від системи сильнішою.

Некстмодерні пісні -
Світу зміни перехресні.
Це новина мега-слова.
Волі музики обнова.

Підніміться сини,
створіть з України
синоніми істинної свободи,
станьте до боротьби
з диктаторами та окупантами,
захищайте її — хто словом,
а хто стволом,
лайком,
і поцілунком,
та розбудуйте своїми світами
нашу зоряну Україну,
зложіть некстмодерними піснями
її цивілізацію розвитку,
і світобудову розквіту.

Некстмодерні пісні -
Світу зміни перехресні.
Це новина мега-слова.
Волі музики обнова.

Моя дівчинко з революційним мисленням,
і новим почерком свободи осмислення,
не дай коханню пропасти
від псевдо-моралізованої напасті,
щоби не вирішували депутати
кого і як кохати.

Некстмодерні пісні -
Світу зміни перехресні.
Це новина мега-слова.
Волі музики обнова.

ІНШІ НАПРЯМКИ ВСЕРОЗМАЇТОСТІ

Упорядники світу,
в книжках
не змінюють його змісту.
І консерваторам жити не вічно на континентах крижаних.
Лише поезіями -
новими течіями
наповнюються моря задумані людьми,
і впадають в океани рукотворені богами.
 
Як безліч на берегах стежин,
і в мозку звивин,
бо світоглядів треба багато
щоби Всесвіт збагнути,
так кожному варто відкрити
свої неповторні двері
в планетні кімнати матерій,
заходити з боку свого в абсолюти -
всещастя,
всесвіття !
 
Нема другорядності,
в всякої долі
лише головні заплановані ролі
довічної здатності.
І тому виринають з книжкової творчості
нові ріки,
й зірки,
інші напрямки
всерозмаїтості...

НЕКСТМОДЕРНА УКРАЇНА

Територію моєї країни
окреслюють не стільки лінії
з амбіцій 
її князів,
мало виписали її в літописах
придворні історики,
і не присвятили їй од своїх стоси
провладні майстри поетики.
І коли, сьогодні, її нервова система, 
як рима,
поєднується 
з спекулятивною політичною ухвалою,
я хворію, 
і почуваюся 
громадянином в еміграції,
чи то в окупації,
або воїном на чужій війні,
де світогляди поранені.
Бо моя країна інша...
Вона там де простір розквіту душі...
(тільки не той що нинішні жерці захопили,
і дорогу духові українському перекрили).
І коли недалекий культуролог її обмежує
зацикленою ідеологією відродження,
то маю його за божевільного 
що мешкає на цвинтарі минулого.
В наступність мої кроки
на шляху розвитку
неповторних
добровсеможливих
людських світів,
і життєвих стилів...
Як в небі зірок і планет,
так же і на землі України платформ
безмежних,
нових,
некстмодерних,
ідей,
ідеалів,
як скарбів,
носіїв її мови,
мов тілесної крові,
з душевного космосу,
життєвого сенсу,
матерій всещастя,
галактик всесвіття.
Лиш таку Україну
до останнього подиху буду писати,
лиш її в війни всі захищати,
заради майбутнього
всерозмаїтого
Всесвіту
де наступні формації нашого світу...

НЕЗНАНЕ МИСТЕЦТВО

Це незнане мистецтво - розкладати ідеї на атоми,
і створювати з них власні світи,
що сяють невидимими для інших бажаннями як зорями,
і неймовірною дійсністю, мов планетами
обертаються подіями по-несподіваних орбітах...
Але, вони погано лягають на папір,
а творці , зазвичай , вмирають невідомими,
бо їхня творчість не піар,
і неочікуваний гість в посадових кабінетах.
І даремно ми складаємо плани,
і виписуємо їх як власні закони,
бо в нас ніколи не вистачає грошей
на їхню реалізацію,
в людській цивілізації,
що скотилася до побутових речей.
І коли мої вірші впираються в глухий кут,
а мої світи в обставини закуті,
я відкриваю її,
і входжу до неї -
як в найзагадковішу кімнату свідомості,
бо це єдиний вихід -
оволодіти ремеслом долі,
ставши майстром теорії випадковості,
щоби перших зустрічних
привітати як колег величних,
і звичайні кав’ярні ( не в жарт )
перетворити на справжній арт.
Я митець в випадковому часі,
як ловець шансу гармонії в хаосі,
де непередбачуваними помічниками є лише сновидіння,
які відкривають коди події дня...
Це зовсім непросто
зазирнути на кухню першооснови буття,
і збагнути її, незрозумілу вченими, ланку поступу,
що є випадковим вибухом успіху життя.
Можна вдало користуватися формулами випадкового -
якщо поєднати еволюцію метафізики Бога
із філософією розвитку
розквіту
людського,
і прелюдії світу Земного -
зробити ідейними скарбами для Всесвіту.

* * *

Коли рівноваги немає.
Як в матерії справедливості.
Й правда світу кульгає
на милицях брехливості.
І все в що віримо,
виявляється, з часом, міфами.
Та початок викривленими уявленнями не звіримо,
з кінцевими віхами.
А всякий закон як дишло,
куди повернули туди і вийшло.
І навіть Всесвіт через трильйони років 
простір згорне,
й пропаде з ним уся еволюція кроків,
як в карти програне.
Тоді десь в собі
треба буде шукати Бога.
І придумати істини -
власні.
І персонажі із книг повиходять,
як з письменницьких душ повноводдя.
І художні світи -
стануть явними.
Інші Всесвіти -
з'являться.
Це посаджена в людство ідея
архітектора, де - я, 
і ти, і усі ми 
засіяні змінами...
Дивний план.
Нелінійної логіки варіант.
В людях творчості Всесвітів стан.
Невідкритих іще феноменів талант.
Із Творцем у гармоніях слушних.
В відродженнях Космосу Душ.
Добра абсолютів усеіснувань.
Перехресть ще незвіданих знань.
Що виходять за рамки змістів,
за формати і титули літератур,
як наступна матерія текстів,
головним живим виміром душе-культур, 
ідеалів космізму,
з землі некстмодернізму.