Жінка-УКРАЇНКА

Немає кращих парфумів,
Ніж запах диму Майдану,
Піду у центр столиці,
Його з повітря дістану,
Пропахла куртка, волосся,
Пропахли щоки і руки,
У ньому світлі обличчя, 
У ньому вигуків звуки,

Канапка з чорного хліба,
І смак імбирного чаю,
І пряний запах свободи 
На повні груди вдихаю,
У нім людська відчайдушність,
Людська безстрашність і віра
І наша вся Україна
У лапах хижого звіра,

І висота барикади,
І попіл чорної шини,
І муки від катування,
Й велика гідність людини,
І кров на білому снігу,
І смерть заради вітчизни,
Щоб грудьми друга прикрити, 
Як небезпека нависне.

Коли його я вдихаю,
То краще чую і бачу,
Здається, що виростаю,
Знов народилась неначе.

Візьму я куртку сховаю,
Носить не буду і прати,
Щоб через декілька років
Цей запах знову згадати,
Щоби постали в уяві
Оті буремні події,
І перемоги, і втрати,
І шлях до здійснення мрії.

І жоден в світі дизайнер
Таке не зможе створити,
Воно само утворилось
Від того, що пережите.
Немає кращих парфумів,
Ніж запах диму Майдану.
Від Львова і аж до Криму
Пропахла ним Україна.

Леся Горова