У вінок пам’яті Юрію Вербицькому, герою Майдану

У сніжних шоломах засмучені гори, 
сумує за Юрієм Київ і Львів.
У серці він завжди плекав непокору,
стояв на Майдані у лавах борців.
За фахом – сейсмолог, як мудро він стежив – 
чи десь не підкрався, бува, землетрус?
А тут барикади, як вуличні вежі, 
і кожна стоїть – як духовний Ельбрус!

Був “Беркутом” схоплений прямо в лікарні, 
завезли його у Бориспільський ліс, 
знущалися з нього катюги безкарні,
та й кинули… холод все тіло затис.            
Не зміг доповзти до проїжджої траси, 
в День свята Соборності – він замерзав!
А був же завжди альпініст першокласний, 
в Криму й на Кавказі бескеття долав!

У Львові його поховали сьогодні, 
і дзвони з небес виливали жалі; 
він зараз лежить, і вчуває з безодні – 
пульсують в ядрі напівтони Землі.

Ольга СТРАШЕНКО
Київ, 25 січня 2014 р.