Жінка-УКРАЇНКА

Не для війни ростила сина
Не для  розваг катів лихих,
Що не на жарт війни бажають –
Кровопролить дітей чужих…

Одумайтесь брати зі сходу
Чи варто йти на землі ті,
Де не садили ви любистку
Й життя не клали в боротьбі…?

Бандери ми для вас й фашисти?
Та справді, хто ж тут окупант?
Хто наступає як загарбник
Так, ніби виграв нас як «фант»?

Невже синів своїх не шкода?
Невже така ваша любов –
Щоб біснуватись навіть з рідних
Чи християнську пити кров?

А «пуля-дура»  ж без розбору
Влучатиме,  мабуть, і у вас
Отих «героїв»- «миротворців»
Нацькованих  вбивати нас!

Та «Ще не вмерла Україна!» –
Почуй, Диявол, слова ці!
Бо душу й тіло без вагання
Віддали вже наші бійці!

Ти чоботом своїм нахабно
Топтати землю захотів?
Велику землю України, 
Що скроплена й життям синів?

Тобі напевно не до тями
Чи взагалі нема мозгів,
Що той народ не підкорити,
Де кров безсмертна в козаків

О схаменися, ти проклятий,
Свій апетит вгамуй уже
Не по зубах бо Україна –
Й Господня кара і тебе знайде!
 

Іванна Осос 2.03.14