Жінка-УКРАЇНКА

Напевно скоро прилетять лелеки –
У снах вже чую їх журливий клич…
Та в наше небо вже спрямовані ракети –
Бажає крові невгамовний «сич».

Великий Піст готує нас до Пасхи –
Прийшла пора смиренних молитов,
Та знову брязкотять військові каски
І окупанти топчуть землю знов.

Пора весняне Свято зустрічати –
Малює сонечко і квіти дітвора,
Та проводжає сина мати у солдати,
Бо може завтра розпочатися війна…

Землі б уже вквітчатися барвінком,
А водам Криму обійматися з Дніпром
Та ультиматуми лунають всюди,
Бо не прийшли «брати з добром.

У небі нашім Ангели літають
Їх СОТНЯ, а чи може, навіть, й дві –
Надалі спокою вони не мають
Допоки плачуть їхні матері.

Допоки ненька - Україна в смуті
Не може Крила Волі розпрямить,
Бо зазіхає «старший брат»,як завжди –
Пора його нарешті зупинить!

Не хочу крові, сліз й жалоби
Я  бачити в своїм краю –
Благаю  Господа і Небо,
Щоб землю захистив мою!

 Іванна Осос,

5. 03. 2014