Жінка-УКРАЇНКА

Ну, добре-добре, заспокойся, я пошутив. Кажу ж – краса неописуєма. І в Пшонки твого тоже. Просто циганське бароко.

Ало!.. Вітя?! Ти?! Не може бути! Як живий!

Ну, шо там? Як життя? Розказуй. Харашо?.. Ну, я радий. Ти звідки дзвониш?.. З сада? З якого сада?

А – з Ада! Ну, я думаю, шо за сад. Ти ж вроді ніколи садовником не був. Більше пеньками інтересувався.

Ага, то ти, значить, у пеклі? В натуральному?..

Шо ти не кажеш! І шо – як там у вас? Тепло?.. Ну, я думаю – там же ж отопітєльний сезон круглорічно. І главноє на шару.

І пофік їм газові проблеми, да? І люстрації там не роблять?.. От же ж тобі повезло! А у нас роблять. Ой роблять! Люстрірують младєнцев і даже тих, шо ше в утробі.

Но ти там, канєшно, тоже не послідній чоловік, да? Рішаєш питання? Ше би! Цілий цех тобі довірили!.. Як-як називається?.. Цех головних уборів.

А-а, ну це ж твоя стихія. Тут ти спец. А кормлять, як там, Вітя? Похуже як у Межигір'ї?.. А детальніше?.. Читайте також: Голос із потойбіччя (Сценарій фільму жахів)

Смолу дають? Це на перве. А на вторе?.. Тоже смолу? І шо – без гарніру?.. От сволочі… І замість кампота – смола? Ну, це, блін, вопше.

Але ти вже звик? Та шо там казати: людина до всього звикає. Хоч до баланди, а хоч до смоли… На шо я намікаю?..

Нє, Вітя, я тут ні на шо не намікаю. І перестань матом крити.

А як там у тебе лічная жизнь? Компашка хароша зібралася?.. Є з ким в очко перекинутися?..

Вітя, не возбухай! Я ж про картішки. Тіпа ти ніколи в очко... Та шо ти знову ото матом!.. Добре – більше цього слова згадувати не буду… Я поняв, травма тяжолой юності.

А я ото чув, шо ти маєш по тєлєвізору виступать. Це шо – мулька?.. Не мулька?.. Ти диви! Тобі там шо – камеру встановлять?.. От, Вітя, ти знову матом криєш. А ми ж інтілігєнтні люди. Я ж про телекамеру.

Не встановлять?.. Та ти шо! Путін, виявляється, домовився з ким надо, і тебе на день випустять? От клас! Нарешті ти скажеш щось бодряще.

І вопше це ж так харашо знову на світ білий поглянути, да? Люсю побачиш... синочків... Шо? Не побачиш?

А-а, ну да, Люся ж на тебе обіжена. А синочки чого?.. Бояться, шо ти їх з собою потягнеш?

Ну, да, я їх розумію. Їм іще рано.

Но ти ж із ними в контакті?.. Я думаю! Сини ж... Ага – то ти, значить, їм зомбі з пекла підганяєш, вони їх у ростітушок перевдягають і до нас посилають?

І воно тобі, Вітя, надо? Толку з тих мудаків! Вони ж тупі, як валянки!.. Шо рота розкриє, то так перегаром і тхне.

Шо значить мусиш? Тебе заставляють? Невже відмовитися не можеш?.. А шо тобі тєрять?.. А-а, знімуть з начальника цеха і заставлять шапки шити?.. Ну, да, це канєшно муки.

Зі шкур грішників?.. О-ой, та це вапше страшні мученія! Но ти, Вітя, скажи, положа руку на ето самоє: за шо будеш агітіровать? Потому шо тут разні мнєнія битують.

Но я б хотів, шоб із первих вуст. Про шо тебе Путін попросив?..

Секрет? Та перестань. Ти ж мене знаєш. Я ж коли шо – могила. Зуб даю. Давай – калісь! Та шо ти, як дєвочка, ломаєшся. Ти ж текст вивчив?.. Ну, той, шо Путін написав… Як – не Путін?.. А хто? Сталін? Нічого собі! Він тоже там по цехам?

І шо він хоче?.. Межигір'я?.. Не поняв?.. Нашо йому Межигір'я, якшо воно ТУТ, а він ТАМ?.. А-а, так йому сподобалося, шо не має спокою? Тільки і мріє! Та воно й дивно – така краса. Просто Тадж Махал…

От ти знов! І главноє – матом! На шо я намікаю? Та на фіга мені знати, кого ти там махав? Ну, не страусів же ж...

Ну, добре-добре, заспокойся, я пошутив. Кажу ж – краса неописуєма. І в Пшонки твого тоже. Просто циганське бароко.

То ти кажеш, Йося там у вас велика шишка! Ну, правильно. З такими талантами! І шо він хоче?..

Ага... Ти заявиш, шо коли Межигір'я відправлять в Ад, Росія покине Крим?

Ні фіга не поняв! А Путін шо з етого буде імєть? Та ти шо!.. Сталін обіцяв йому посаду начальника цеху живодьорів? У смислі – шкуродерів?.. Це треба так понімать – шкури з грішників?.. А-а, ну тоді да. Місце хароше. Коли мають з тебе шкуру дерти, то краще це діло самому очолити. А тут без блату нікуди.

Да-а, Вітя. Корупція, оказується, і у вас. Но ти маєш великий досвід успішної боротьби з нею – то й факел тобі в руки.

А чого ти мені дзвонив?.. Шо за просьба? Шоб я послав Люсі букетик подснєжніків?.. Так уже ж восьме марта минуло... нічого? Ти й раніше опіздував?.. Ага, вона значить в курсі. І всьо?.. Кажу – букетик і всьо?..

Шото погано чути. Шо там булькоче? Ти миєшся чи шо?..

А-а, вечірня ванна?.. В смолі?.. А хто тобі там спинку тре? Голос кажиться жіночий... Клара Цеткін?.. Це вона тобі нагадала про восьме марта?

Ну, тоді, Вітя, з легким паром. Бачу ти харашо устроївся. Просьбу твою виконаю. Чао.

Юрій Винничук
Більше читайте тут: http://tsn.ua