Українські видавці та автори представили українську літературу на Лейпцизькому книжковому ярмарку, який тривав 13-16 березня. Участь українців у ярмарку три роки поспіль була можлива завдяки фокусній програмі «Транзит: Польща – Україна – Білорусь», скерованої на спільну промоцію у Німеччині польської, української та білоруської літератури. Проект промоції української літератури та представлення української книги в Європі здійснено за підтримки благодійної програми «Сучасна культура» (благодійний проект «Малі проекти презентації української культури за кордоном») Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України».
Лейпцизький книжковий ярмарок – другий за величиною після Франкфуртського книжкового ярмарку. Цього року у ньому взяло участь 2,180 видавців з 42 країн світу. Під час літературного фестивалю «Лейпциг читає», який проходив одночасно з ярмарком відбулось 3,200 подій на 410 локаціях за участі 3,000 авторів. За даними організаторів події, цього року Лейпцизький книжковий ярмарок і фестиваль «Лейпциг читає відвідала рекордна кількість людей – понад 237 тисяч.
Григорій Семенчук, керівник проекту «Лейпциг читає Україну»:
Цього року наш стенд, подїі письменники однозначно були, як в центрі уваги відвідувачів, так і ЗМІ. Для мене основною перемогою за три роки є однозначне збільшення присутності українців на німецькомовному літературному ринку. І це виражається не лише новими книжками, а й співпрацею між інституціями, більшою обізнаністю німців в українській культурі загалом.
Лейпцизький ярмарок відвідали 13 українських письменників: Юрій Андрухович, Андрій Курков, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Катерина Бабкіна, Любко Дереш, Тимофій Гаврилів, Наталка Сняданко, Мар’яна Савка, Олег Шинкаренко, Ярослав Грицак, Олександр Кабанов, Оксана Форостина і 3 видавців: Анетта Антоненко, Елеонора Сімонова, Зінаїда Бакуменко. Україна представила 15 подій, серед яких 6 автограф-сесій, на яких було роздано понад сто автографів, 4 літературні читання, 3 дискусії та презентація збірки творів про Євромайдан, які відвідало близько 1 500 осіб. Український стенд за 4 дні ярмарку відвідало понад 3 000 осіб і близько 60 ЗМІ. На стенді свої книги представили 6 видавництв: «Кальварія», «Нора-Друк», «Клуб Сімейного Дозвілля», «Фоліо», «Піраміда», «Смолоскип» та «Видавництво Старого Лева». ГО «Форум видавців» підготувала і видала 200 альманахів з уривками творів українських письменників, а також по 50 листівок з текстами кожного автора окремо. Усі альманахи і листівки було роздано на стенді, що також свідчило про інтерес німецькомовного читача до української літератури.
Любко Дереш, письменник:
Український склад ярмарку порадував своїм різноманіттям: тут були і корифеї німецькомовної сцени, такі як Юрій Андрухович, Андрій Курков, Сергій Жадан. Було відкрито і нові для Німеччини імена: Катерина Бабкіна та Олег Шинкаренко. Як завжди, викликав захоплення «тихий Одісей» Тимофій Гаврилів, добре знаний швейцарським німецькомовним читачам своєю філософською прозою. Мар’яна Савка та Ірена Карпа представляли дві полярності жіночності на наших заходах, але обидві яскраві та привабливі. Невтомність Ірини Славінської довершує цю картину і надихає братися до справи так само хвацько, в будь який час і в будь-якому місці, як це вміє вона.
Найбільший інтерес відвідувачів викликала дискусія «Євромайдан і викликані ним зміни в Україні та Європі» за участі Тараса Лютого, Юрія Андруховича, Андрія Куркова, Ірени Карпи, Ірини Славінської. Захід встановив рекорд відвідуваності подій на ярмарку – понад 400 відвідувачів, серед яких журналісти, громадські діячі, історики і політологи. Модерував дискусію куратор програми «Транзит: Польща – Україна – Білорусь» Мартін Поллак, який уважно слідкує за подіями в Україні. Учасники дискусії, котрі були безпосередніми учасниками подій Євромайдану, розказували реальні історії і спростовували тезу про те, що в Україні до влади прийшли радикальні екстремісти.
Мартін Поллак, куратор програми «Транзит: Польща – Україна – Білорусь»:
Це правда, що в Україні є ультраправі сили. Але де їх нема? На Майдані вони вели боротьбу разом з лівими, демократами, з усіма, хто повстав проти представників старої системи, проти свавілля і корупції.
Тарас Лютий, філософ:
Події Євромайдану засвідчили прагнення України бути частиною Європи. Українці виробили імунітет. Шукаючи Європу, вони змогли знайти Україну як таку. Ми сформували дуже потужне суспільство, яке базоване не на етнічній основі, не на основі соціальних преференцій. Ми стоїмо на основі громадянського суспільства, яке не роздиратиме штучні міфи про мову, про історію. Це суспільство, яке не спекулює минулим, а дивиться у майбутнє.
Тема Євромайдану, ролі літераторів, письменників у ньому було продовжено на українському стенді презентацією альманаху "Майдан. Україна. Європа" за участю Сергія Жадана. Поточна політична ситуація в Україні була основною темою обговорень і на стенді. Вдалою виявилась ідея збирати на стенді побажання Україні від відвідувачів ярмарки. Цей проект спричинив справжній медійний вибух – біля українського стенду повсякчас збирались десятки європейців з фото- і відеокамерами, журналісти і просто бажаючі залишити своє повідомлення для України.
Марта Чавага, координатор проекту «Лейпциг читає Україну»:
Ми назбирали 7 двометрових плакатів, на яких гості стенду залишили близько півтисячі побажань. Це унікальний матеріал для виставки. Це своєрідна квінтесенція того, що Європа зараз думає про Україну. Тут можна знайти написи не лише німецькою і англійською мовами, але й білоруською, грузинською, вірменською. Звичайно, багато українців діаспори передали у такий спосіб свої привіти землякам. Приємно, що слова підтримки висловлювали і росіяни.
Складовою програми також стала фахова дискусія «Перекладати Україну: німецький досвід», що відбулася у межах проекту Book Platform. Учасники дискусії – членкині перекладацького об’єднання «Трансліт» Клаудіа Дате і Софія Онуфрів, координаторка програми «Транзит» Катерина Стецевич, письменник та перекладач Тимофій Гаврилів, письменниця і редакторка «Видавництва Старого Лева» Мар'яна Савка – говорили про присутність української літератури в Німеччині та презентували результати перекладацьких досліджень. Усі учасники погодилися, що для ефективного просування української літератури за кордоном дуже бракує спеціалізованої інституції на кшталт Інституту Книжки у Польщі. Дискусію відвідало близько 35 зацікавлених осіб, серед яких перекладачі, письменники, журналісти та інші відвідувачі ярмарку.
Ірина Лепська, менеджер проекту Book Platform:
Такі фахові дискусії, під час яких можна проаналізувати досягнуті результати та висловити думки з приводу подальшої активізації перекладацького процесу, завжди дуже цінні. Адже переклад – це той незамінний засіб, що забезпечує обіг літературних творів між різними культурами і мовами. Українська література заслуговує на те, щоб її знала якнайбільша кількість іноземних, зокрема німецьких, читачів.
Якістю оформлення і ефективною роботою українського стенду на ярмарку у Лейпцигу були приємно вражені організатори Франкфуртського книжкового ярмарку. Вони звернулись до ГО «Форум видавців» з пропозицією організувати українських стенд у Франкфурті на вигідних для української сторони умовах. Ярмарок у Франкфурті на сьогодні залишається найбільшим майданчиком для укладання ефективних угод і підписання довгострокових контрактів, зокрема, щодо перекладів. Тому, безперечно, вже найближчим часом ГО «Форум видавців» планує розпочати роботу над новим проектом.
Учасники ярмарку від ГО «Форум видавці» також мали важливу зустріч з представником від комітету з підготовки аплікацій «Хайдельберг – місто літератури ЮНЕСКО» Молі Хайзінгер. Німецьке місто Хайдельберг одночасно зі Львовом претендує на статус міста літератури. Проте замість очікуваної холодної конкуренції на зустрічі панувала приязна доброзичливість. Молі запевнила, що їх комітет щиро вболіває за перемогу Львова.
Молі Хайзінгер, лектор тренінгів для видавців і книгорозповсюджувачів:
Не так важливо, чи здобуде ще одне німецьке місто цей статус Важливо, щоб у мережі міст літератури ЮНЕСКО були міста різних країн. Тому, ми будемо щиро раді, якщо цей статус отримує саме Львів, здобувши перемогу над Хайдельбергом.
За 3 роки дії програми Лейпцизький ярмарок відвідали 21 український письменник і 12 видавців, за участю яких відбулось понад 30 літературних подій. Німецькою мовою було перекладено 19 нових книжок. Трирічна історія програми «Транзит: Польща – Україна – Білорусь» закінчилась. Про нові проекти Лейпцизького ярмарку, спрямовані на промоцію української літератури в Німеччині, наразі невідомо. Проте для координаторів програми «Транзит» робота насправді не закінчена. Вони мають намір продовжити співпрацю з українськими колегами для забезпечення можливості участі українців у ярмарку.
Катерина Стецевич, координатор програми «Транзит: Польща – Україна – Білорусь»:
Я маю надію, що наступного року український стенд буде на своєму звичному місці. Ми зробимо усе можливе для того, щоб і надалі сприяти популяризації українських письменників у Німеччині, промоції українською книги серед німецькомовних читачів.
Олександра Коваль, президент ГО «Форум видавців»:
За підсумками трирічної програми можу сказати: українські учасники «Транзиту» не проминули Лейпцизький книжковий ярмарок, як швидко проминають і забувають пересадочні хаби, проміжні станції, а планують повертатися сюди і в наступні роки. Євромайдан, Небесна Сотня, російська інтервенція, – все це викликало небувалий інтерес до України, який перенісся й на події, які відбувалися в межаї «Транзиту». Мені, звісно, шкода, що це не наші прекрасні письменники і видавці своїми книжками спричинили цей ажіотаж, але я вірю, що навіть якщо німці завдяки нашим трагічним і драматичним подіям відкриють для себе Україну і її літературу – вони не будуть розчаровані. А ми готові будемо в наступні роки подарувати відвідувачам ярмарку нові емоції. І я вірю, що вони будуть позитивними.