Жінка-УКРАЇНКА

Останнім часом глибоко роздумую над природою подвійної моралі в сучасних світових суспільствах християнського спрямування. Мабуть, для рубрики «Думки вголос» цього розмірковування буде більше ніж на кілька рядків, та прошу слів з тексту не викидати, краще зовсім його не поміщати, адже на цю тему незабаром вийде мій наступний роман.       

Отже:

«Бійтесь Того, Хто вбивши, має владу вкинути в пекло».

Якщо вдуматися, то майже всі людські проблеми мають глибоко заховане релігійне походження, бо більшість держав у  світі мають статус тієї чи іншої релігії.

І правильно, вірити – органічна потреба людини, хоча давно відомо, що віра і релігія – речі абсолютно різні. Навіть якщо людина, як їй здається, є атеїстом (та я переконана, що абсолютних атеїстів не буває в природі), загальна релігійна атмосфера суспільства все одно здійснить вплив на її психіку, на її повсякденність і заставить прилаштовуватися до трибу загалу. Щоб уникати конфліктності зовнішньої, у людині мимоволі виникає конфлікт внутрішній, тамований. А тамований внутрішній конфлікт приречений переродитися в хронічні невдоволення та агресію, які почергово прориваються назовні в найрізноманітніших проявах і напрямках.  Інакше не буває. Релігія впливає на побут усіх людей без винятку. Більш зомбуючого фактору, як релігія, на земній кулі не існує, це давно і, як Божий день, ясно.

Проте, якщо брати органічну потребу людини вірити, релігія, при можливості співпадіння її із внутрішніми переконаннями людини, по суті не мала б бути шкідливою. Так і є, релігія не є шкідливою, якщо вона така ж органічна, як і людська потреба у вірі, тобто – первобутна, етнічна, ментально-рідна, яка розвивається поступово згідно цивілізаційному поступу.

Катастрофічно шкідливою, насправді, є заміщена і нав’язана чужорідна релігія. Не менш страшною є ще й мутація релігії. І, мабуть, будь-якої. Ми знаємо, яке жахіття може видавати мутація в природі. Не краще в цьому плані і з природою релігії.

Поступовий розвиток будь-якої автентичної релігії – процес здоровий і нормальний. Мутація релігії – раптова і завжди спричинена дикунськими цілями окремої групи людей, які знаходять собі в цьому ділі запеклих послідовників,  що й маємо у випадку виникнення юдо-християнства. Це мутація єврейського автентичного релігійного світобачення з ціллю насадження його всім народам світу, що не сподобалося навіть самому єврейському народу, окрім окремих винятків з нього. І від чого, до речі, тільки постраждало хитро перекручене світле вчення такої величної постаті, як Ісус з Галілеї. Бо істинна любов не може живитися страхом, смиренням та стражданнями через Господній гнів, погрози і прокляття, якими рясніють обидва Заповіти.

Заглянемо глибше в причину внутрішнього конфлікту людини, завдяки насадження їй чужої та ще мутаційної релігійної версії і подамо, як це виглядає, на простому прикладі.

Кому сподобається ось така річ: людина бачить БІЛЕ. Вона хоче відповідно баченого й думати: це – БІЛЕ. Хоче згідно баченого й висловитися: БІЛЕ. А тут їй владно кажуть: ні, дорогенька, –  ЧОРНЕ! Бо ти маєш недосконалі очі. А твої думка і слово тим більше недосконалі. Нам краще знати, що твої очі бачать, і що в зв’зяку з цим твоя голова повинна думати, а язик – говорити.

Кому в світі таке могло б сподобатися? Та НІКОМУ!!!

АЛЕ!!! Якщо це триватиме кожен день і до всього буде породжувати неприємності, людина махне рукою і відчіпно скаже, що справді бачить чорне. А потім звикне так казати. А потім – бачити. А далі – й говорити.

Та себе не обдуриш. Підсвідомість стане в позу до свідомості. От і конфлікт. От і агресія. От і непомірно жорстокий світ, який маємо. От і подвійні стандарти життя і моралі – декларуємо одне, а робимо здебільшого зовсім інше. От і дорога в нікуди.

НЕСВОЄ і НАВ’ЯЗАНЕ, навіть позірно прикрите загальновідомими людськими цінностями, не може щиро шануватися, бо й, справді, відразливе на підсвідомому рівні. А підсвідомість пам’ятає і захищає СВОЄ, підмінене, зацьковане, облите брудом. СВОЄ нікуди не дівається, і не може подітися, бо це досвід генетично-етнічний, архе-ментальний. Не забуваймо, що до таких цінностей, як любов, гідність, взаємоповага, співчуття людство дійшло й усвідомило ще ду-у-уже задовго до написання і укладення Святого Письма. А це означає, що семітські віршомази ці цінності собі вкрали і приписали, (сплагіатували у світу) з ціллю прикриття ними речей вкрай страшних і неймовірно руйнівних для людської психіки. Тому, спритно вмонтований в душу людини штучний вимикач, яким вимикають сяйво її первоначала, її внутрішнє божественне світло, втручаючись ззовні, запікся кров’ю і засолився затамованими слізьми.  Ось таку темну місію у світ принесло юдо-християнство. Людину штучно позбавили можливості бачити власну душу власними очима у власному сяйві, а намагаються заставити осягти її під стороннє диктування, мовляв, слухай і знай, яка вона, ця твоя темна душа. Бо тільки ми, і тільки під нашою лямпою, можемо її найкраще роздивитися і тобі, темному грішникові, розказати.

На завершення хочу сказати, що я не є антисеміткою, не намагаюся образити чиїсь релігійні почуття, не закликаю зневажати християнський триб, в якому волею-не-волею народжуємося і живемо, чи щось міняти в звичному оточенні. Ні. Я закликаю всього-на-всього змінювати свідомість.

Тільки свідомість!

Себто вийти зі стану зомбі, і викинути із себе смиренного раба, який приховано і вічно конфліктує з людською суттю. Це треба робити заради духовного поступу і нівелювання подвійної моралі та подвійних стандартів у світі. Впевнена – людина приходить у цей світ повна свободи чистоти, світла та божественного потенціалу. І жодна релігія, жоден вгодований чернець не має права її цього позбавляти, ставлячи на душу чорне тавро гріха.