Жінка-УКРАЇНКА

«Після обговорення ситуації, я, як Верховний Головнокомандувач, прийняв рішення не продовжувати режим одностороннього припинення вогню».

Звернення Президента України Петра Порошенка до співвітчизників, 30 червня 2014 року

І кожен видихнув: нарешті!
Всім зволіканням край, кінець.
Так, мир – жаданіший. Але ж ти
Сам це відчув – урвавсь терпець.

Бо перемир’я, й стільки вбитих!
Який з ним може бути мир –
Із терористом і бандитом?
Невже такі наївні ми?

Та ні – за кров,  за смерть, за рани
За край розтерзаний, за біль
Благословен тобою, бранець
Встає із ворогом на бій.

Таки вже досить відступати,
Таки час наступу настав,
Аби змести цю нечисть кляту,
Хоч справа дуже непроста:

У знахабнілого бандита
І зброя є, і сил сповна.
Та край це наш. І нам тут жити.
І Україна  в нас одна.

Повік фортеця нездоланна –
Любов до рідної землі.
Благословен тобою, бранець,
Як птах на дужому крилі,

Свій дух – невтримний і розкутий –
Меті підкорює одній:
Прогнати зайд. І мир здобути –
Трофей найбільший на війні.

А вже прогнавши окупанта,
Не раз згадаємо добром
Найважче рішення Гаранта,
Що свій почув-таки Народ!

Іван Левченко,
1 липня 2014 року