Україна – це як моя матір: мудра, працьовита, невтомна. Завжди чекає, поділиться останнім. Усе зрозуміє і простить. Любить і жаліє: і здорових, і успішних, і невдах, і слабуняк. Оживає напровесні, згадує про хвороби у заморозки: коли вже з усім упоралися. Радіє сонечку, щедрому дощу, пухнастому снігу і першій квіточці на картоплі. Тільки погляд завжди із присмутком…