28 вересня в концертній залі Українського дому відбулася зустріч-єднання родин «Небесної сотні», активних учасників Революції гідності, поранених, родин загиблих в боях на Сході.
Це було неймовірне зібрання тих, кого об’єднали і біль, і сльози, і любов, хто знає, що таке втрачати рідних, близьких людей, і робить все для того, аби таких втрат на нашій землі було якомога менше. Адже ріки крові українських патріотів, які взяли початок від Майдану проливаються на Сході країни і дотепер. Не втихають вдовині, материнські сльози. А в залі під час виступів очевидців подій плакали всі: і жінки, і чоловіки.
Звучала молитва за убієнними, гімн України, підхоплені залом.
Свої артистичні номери дарували сестри Тельнюк, учасники «Народної філармонії», які від початку АТО і до сьогодні підбадьорюють, підтримують захисників своми талантами - це Леся Горова, Руслана Лоцман, Фелій Мустафаєв, Надія Недашківська, Володимир Гонський та інші.
- Багато моїх друзів загинуло під час подій на Майдані. Днями одного із товаришів куля наздогнала на Сході, - як з цим жити, і як з цим змиритися? - говорив Юрій Стельмащук, директор Українського дому.
Бажання багатьох виступаючих були зведені до того, щоб війна, яка вже забрала і продовжує забирати людські життя, як можна швидше закінчилася.
Зі сцени також прозвучало благання від матерів до представників влади, яка, до речі, участі в проведенні такого заходу чомусь не брала:
- Не дозволяйте вбивати наших синів!
У фойє - виставка плакатів, фото, які також нагадують про ще недавні події. Поруч вчорашні майданівці та сьогоднішні поранені бійці АТО - на інвалідних візках, з забинтованими руками, ногами. Вони цього вечора правда об’єдналися вкотре у своїх спогадах, у тривогах за день сьогоднішній і майбутнє України. Вкотре згадали про тих, хто віддав своє життя за державу.
Державо, не забувай же про своїх Героїв і ти. Аби не лишилися жити вони тільки в спогадах близьких та побратимів. Бо схоже, що зараз саме так воно і є. На жаль.
Більше фото: https://www.facebook.com
Тетяна Череп-Пероганич