До четвертої прозової книжки Анатолія Власюка увійшли вибрані повісті, оповідання та п’єса, написані в різні роки, починаючи з 1994-го й закінчуючи 2014-им.
Раніше вийшли дві збірки оповідань «Дрогобицькі оповідки» та «Коли сонце позіхало», а також роман «Інтуїція».
Побачили світ дві збірки віршів «Бориславська копа» і «Татові іменини», дві пісенні збірки (спільно з Василем Сторонським) «Поховайте мене в вишиванці» та «Сивий туман».
«Жовтогаряче сонце в чорному квадраті» – це суміш правди і вимислу, фантастики і мрій, Кохання з великої літери і невблаганної смерті. Попри загальний песимістичний настрій усе ж жевріє промінчик надії на світле майбутнє. Життя продовжується, і ніхто не може його зупинити.