Жінка-УКРАЇНКА

Неможливо применшити роль, яку в розвитку будь-якої національної літератури відіграють альманахи і збірники. Особливо важливе значення вони мали в розвитку української дожовтневої літератури.

Перші українські альманахи й збірники з'явилися в 1830–1840-х роках у Харкові — єдиному тоді на Україні університетському місті, де вже склалися літературні традиції і існувала видавнича база у вигляді університетської друкарні.  В роки гоніння на українське слово альманахи й збірники були майже єдиними виданнями, де друкувались твори української літератури.

Першою спробою зібрати в повному вигляді українські альманахи й збірники, що виходили до 1917 року як на Україні, так і в Росії українською і російською мовами став бібліографічний покажчик «Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.», який вийшов 1967 року в Києві у видавництві «Наукова думка». 

Уклав покажчик український бібліограф, письменник Іван Захарович Бойко (1908–1970). Він також підготував для покажчика ґрунтовну статтю «З історії літературних альманахів і збірників на Україні» (стор. 3–24).  

У покажчику розмішено у хронологічній послідовності зміст понад 200 альманахів і збірників  Це альманахи й збірники літературно-художні, літературно-критичні, частково літературно-наукові. Приблизно половину із загального обсягу у 370 сторінок займаєть довідкові покажчики: алфавітний і топографічний, а також покажчик імен.

Видання є неноціненним для наукових працівників, письменників і критиків, бібліотечних працівників, усіх кого цікавить історія української літератури й журналістики.

Зважаючи на мізерний тираж видання (1100 примірників) воно стало бібліографічною рідкістю, тому з радістю публікуємо його повну електронну версію.