Жінка-УКРАЇНКА

Олександра Кара народилася 10 червня 1947 року в місті Каменець-Подільський, Хмельницької області, в сім”ї військового службовця. Виростала, вчилась, працювала, за освітою механік, працювала на різних керівних посадах. Більшість років прожила в місті Борщові, деякий час проживала на Івано-Франківщині, зараз проживає в місті Тернополі. Член Асоціації українських письменників (з 2014).

Нагороджена ювілейною медаллю Української Всесвітньої Координаційної Ради «200 років з дня народження Т. Г. Шевченка» (2015).

В своєму доробку має чотирнадцять збірок: «Сонце в долонях» (2012), «Моя Голгофа» (2012), «Автограф» (2013), «Орлині крила» (2013), «Мед і дьоготь» (2013), «Сила борщівської сорочки» (2013), «Притулюсь до сонечка» (2013), «Слова зернини» (2014), «Україна моя» (міжнародний проект, 2014), «Грааль» (збірка присвячена 24-ій механізованій бригаді, воїнам АТО, 2014), «Справа честі» (2015), «У пам"яті не зітреться ніколи» (2015), «Крило війни» (2015), «Болить мені…» (2015).