Поезія Олександри Карої

ТИ ДВЕРІ БІДІ ЗАЧИНИ

Земля під тобою валиться,
і вітер збиває із ніг.
Ти йди все до Бога, молися...
Він все у житті переміг.

Бо що є сильніше від Бога?
І буря тебе не зіб”є
Він завжди стоїть край порога,
віддасть тобі серце своє.

Та ти, відчини Йому двері
і серце своє прочини.
Молися щодень по вечері,
а двері біді зачини.

11.08.2015

 

...ПІСНЯ - ДУША 

 Вставай Україно, вставай із колін !
 А рани загояться з часом на тілі.
 Нехай відійде цей історії плин,
 усе пережити з народом зуміла.

 Хай здохнуть нарешті твої вороги,
 сміються хай сонцем всі гори і доли.
 Шматують все тіло твоє батоги,
 та ти бусурману не здалась ніколи !

 Здіймися знамено, над світом лети,
 як синєє небо і поле пшениці...
 Ти пісне полинь, бо душею є ти,
 нехай понад світом, як дощиком ллється !

24.08.2015

 

ЛЮБКА

Та чия ж ти любко, файна,
що я тя не знаю.
А у  мене в серці тайна,
бо вже тя кохаю.

    Приспів :
Агов! Чуєте, Карпати, стукіт серця мого?
Аж луна ся відбиває від мого порогу. 
Агов! Гов, гов, гов, гов, гов... ! 

Затрєслосє серце моє,
як уздрів тебе я.
Мої ніженьки не втоят,
будеш, любко, моя.

    Приспів :
Агов! Чуєте, Карпати, стукіт серця мого?
Аж луна ся відбиває від мого порогу. 
Агов! Гов, гов, гов, гов, гов... ! 

Зараз вхоплю і до танцю...
ще й ти заспіваю.
Та зустрінем сонце вранці,
ве я добре знаю.

             Приспів:
Агов! Чуєте, Карпати, стукіт серця мого?
Аж луна ся відбиває від мого порогу. 
Агов! Гов, гов, гов, гов, гов... ! 

27.08.2015