"Накупила зошитів..."

Накупила зошитів
У косу лінійку.
То нехай для хлопчиків-
Колі і Сергійка.
Ще купила книжечку-
маленьку абетку.
Для малої Лізочки.
Для мами - таблетки.
Ручки і олівчики
і яскраві фарби.
Для Олюні й Мішеньки
(Так зробив би татко).
Ще пенал, кросівочки
і спортивну форму
Для Петька і Ніночки.
...Татка прямо з моргу
Відвезли до цвинтаря.
Голосила мама:
"Господи, не вижив мій!
Замість ноги - штані.
І немає носика,
Вушок не знаходжу.
До 1 вересня
Ти прислав нам зошит
у косу лінієчку.
Там - малюнки. Танки.
"Щоб носив не "двієчки",
Щоб вумний, як татко.
Під Савур-Могилою 
Накрили звірюки.
Мамцю ж моя милая,
Пахли медом груші,
Що минулим літечком 
Сушила для діток.
Зсиротіли крихітки.
На цвинтарі- квіти.
Наспівую пісеньку
"Завтра 1-й дзвоник".
Вижили?Не вижив мій?
Стискаються скроні.
Скільки зсиротілих ще 
діток йде до школи?
Хто не стріне таточка
із війни ніколи?
Накуплю їм зошитів ,
пряників і карти.
Їх батьки хоробрії-
символ Іловайська.
На війні від ворога 
Хай в вустах молитва.
Накупила зошитів,
Бо вже школа близько.
Складаю посилочки
Полі, Жені, Маші.
Зсиротіли крихітки!
Та всі вони наші.
В зошитах в клітиночку
Пишуть "Перемога!".
Хай хоч на копієчку
Буде їм підмога.
Зошити і пензлики,
Пряники і фарби.
...Хрестики із дерева-
На цвинтарях таткам.
Таке 1 вересня-
З сльозами і горем.
Але ми сиріточкам
Трохи допоможем.
Розмалюєм фарбами
Перший день осінній,
Щоб вони не плакали
В Сумах, Краснопіллі,
В Торезі, в Авдіївці,
В Франківську і Ічні.
Це- все наші діточки
(Діти України).
Нехай в вишиваночках,
У костюмах нових
З піснями і радістю
Приходять до школи.
Накупила зошитів.
Окропила слізьми.
Відправляю поштою
і чекаю Миру.
Вчіться, пташеняточка,
У вільній країні.
Своїх рідних таточків
завжди будьте гідні!

Віра Тимошенко