У четвер 27 жовтня 2016 року о 12.00 на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (проспект Броварський у Дніпровському районі м. Києва) відбудеться відкриття фотодокументальної виставки «Слово, обірване у Биківні».
Виставка розповідає про долі представників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937 – 1939 років у в’язницях НКВС УРСР у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі. У Биківні знайшли свій останній спочинок письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Володимир Ярошенко, Андрій Михайлюк, Микола Борисов, Вероніка Черняхівська, Іван Маловічко та інші.
Використані у виставці матеріали з архівно-кримінальних справ репресованих письменників та інші документи особистого характеру стисло відтворюють біографії митців, а також інформують про те, яким чином комуністична тоталітарна система виокремлювала жертв і, пропускаючи крізь сито допитів і «очних ставок», змушувала їх визнавати інкриміновані радянськими спецслужбами абсурдні звинувачення.
Співорганізатори проекту – Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» та Українське незалежне видавництво «Смолоскип».
Заплановано виступи науковців і митців, читання віршів поетів «Розстріляного відродження», покладання квітів до Міжнародного меморіалу жертвам тоталітаризму 1937-1941 рр. На відкритті для усіх охочих буде прочитано тематичну лекцію-екскурсію.
Виставка триватиме до 20 листопада 2016 року.
У виставці використано матеріали з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова», Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України, Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного архіву Харківської області, Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка та приватних зібрань.