Вітаю! Пишу раніше, абись мали час подумати й вирішити: чи належимо ми всі до тих національно-патріотичних сил, які здатні об'єднатися, аби чинити тиск на владні структури для здійснення справжнього державницького процесу?Це-скажу одразу- переказ думки Джеймса Мейса, людини, яку Україні послав Всевишній і якого вибрали наші мертві, на докір сліпоглухонімим живим сучасникам.
"Україна:матеріалізація привидів" - так називається книжка,яка щойно вийшла в світ у в-ві "Кліо", упорядкована Наталею Дзюбенко-Мейс. Про книжку і не лише про неї розмовляємо з Наталею на шпальтах 43-го числа "Слова Просвіти", яке відправили до друкарні, аби вже в четвер читачі взяли його до рук.
Не з авторських амбіцій починаю з цього діалогу, а тому що "матеріалізація привидів" стала реальністю нашого життя. Тому йдеться не про протистояння, а про наступ в обороні найголовнішого. Отже:"Українська мова: культурно-освітній вимір національної безпеки". Фундаментальне дослідження академіка НАПН України Георгія Філіпчука цінне огромом інформації. Осягнувши її та засвоївши, зможемо відповісти на майже риторичне запитання Тараса Марусика Тарас Марусик:"Захист української мови після Революції гідності: органи державної влади і громадські організації - партнери чи антагоністи?", бо матеріалізація привидів антиукраїнства у владі нинішній відбулася, і не алхіміки, а українська мова визначає їх присутність. Не лише ми стоїмо на випробувальнім рубежі:Анатолій Ковальчук, Степан Бабій, Світлана Шаган, Олександр Середюк, Микола Таран розповідають нам про українців-попередників, які не шкодували життя свого в боях та випробувальних муках за Україну -вчорашніх і сьогоднішніх літ.
Найпершим пунктом розповсюдження, куди потрапляє наш тижневик, є Спілка письменників. Кияни побачать газету вже післяобід у середу, а гості з областей, які прибудуть на Правління - в четвер. Сподіваюся, що і їм буде цікаво прочитати професора Олексія Неживого,побувавши на стежках Мануйлівки разом з ним та листами Григора Тютюнника, пройшовши містичними шляхами Іржавецької ікони Разом з Валентиною Кузик: тією самою, про яку Т.Г.Шевченко написав: "Заплакала Матір Божа сльозами святими...". Це воістину сокровенні знання і відкриття.Так само сокровенними є дванадцять поезій нашого унікального Поета Василя Василь Голобородько, подаровані нам всім "Поетичним автографом". Мабуть, закінчу огляд його віршем,який самовільно адресую його Матері, своїй рідній, всім Вам, друзі, і Україні:
ВИХОДЖУ З ДОМУ
Мамо,
мамо мої 1968 року,
я не по своїй волі
сьогодні відходжу з дому:
беру із собою клубочок
Ваших чорних доріг,а Вам залишаю
дві коробочки з вишневого листя
ходити по воду до криниці.
Любов Голота,
головний редактор газети "Слово Просвіти"