Жінка-УКРАЇНКА

20 березня - 85 років поету, прозаїку, перекладачу Анатолію Григоруку.

Письменниця Марія Морозенко на своїй сторінці у фейсбуці ось що розповіла про талановитого ювіляра:

- Перша книжка Анатолія Івановича «Семафори відкрито» вийшла друком у 1964 році в поважному видавництві дитячої літератури «Веселка». Ретельно дібрані до друку «веселчанські» книжки відразу ж, і щойно вийшовши у широкий світ, ставали улюбленими для дітвори. Та й дорослі зачитувалися ними (і зачитуються дотепер). Класика української літератури незмінно тримає першість на книжковому ринку. А письменник Анатолій Григорук – це ж і є класик сучасної літератури для дітей. Запитуваний у часі автор.

Пригадується, як після нещодавньої зустрічі в Спілці біля Анатолія Івановича з’юрмився гурт столичних бібліотекарів. Зрадівши сподіваній зустрічі, знавці-книголюби допитувалися навперебій в пана Анатолія: «А де можна придбати Ваші книжки? А до нас прийдете?»... Дещо старші бібліотекарі з трепетом гортали сторінки улюблених книг автора, висловлювали свою непідробну читацьку любов. Шляхетний і напрочуд делікатний Анатолій Григорук кожному подарував часинку уваги. І в його спілкуванні з аудиторією не почувалось ані краплі загравання, ані рисочки своєї власної значимості. І лишень інтелектуальна простота в людяній розмові, у душевній відкритості...

Анатолій Григорук: Вірші зі збірки «ПУХОВА СНІГОВИЦЯ»

А В КІЗОНЬКИ БОРІДОНЬКА

У півника-когутика 
В шпорах чобіточки,
А на спині в верблюдика 
Два круті горбочки.
У качечки на хвостику 
Кучерик он в’ється,
А в кізоньки борідонька 
Кумедно трясеться.
На пузці у кенгурятка 
Хутряна кишенька,
А на лобі у телятка 
Зіронька біленька.
У слоника хоботок — 
Душ собі робити,
А в пацятка п’ятачок — 
Жолудя купити.

ІНДИКОВІ КОРАЛИ

А ви чули,
А ви знали,
Що в індика Є корали?
Тих коралів у індика 
Низка он яка велика! 
«Гел-гел-гел! — 
Кричить індик.—
Без коралів 
Я не звик».
 

РУДЬКУ-БИЦЮ, 
ЇЖ ТРАВИЦЮ

Бицю, бицю! 
Рвем травицю, 
Їж травицю, 
Рудьку-бицю! 
їж травицю 
І брикай, 
Баран-буці 
Нам давай!

БІЛИЙ ЧОВНИК

Відпливає білий човник 
Від моєї хати,
А гусак його угледів —
І ну доганяти.
— Гей, гусаче! Гей, гусаче! 
Клятий гусачино!
Не чіпай мій білий човник — 
Він до моря плине.

ХТО ЗГУБИВ ПІДКОВУ

Закричали гави й сови 
На усю діброву:
—    Хто це в пору у ранкову 
Загубив підкову? — 
Закричали деркачі:
—    Хто тут бігав уночі,
Хто стрибав через кущі?
—    То підкова лошачкова,— 
З лугу мукнула корова.— 
Вчора байдики він бив —
От підкову й загубив.