Жінка-УКРАЇНКА

До виходу книги поезії «Сонцесвіт» Неоніли Яніцької

Сонцесвіт. – Хмельницький. – Видавець ФОП Цюпак А.А., – 122с.

Автор особливий тоді, коли він пробуджує
своєю філософією щось нове в мені,
коли народжується нова думка
завдяки книзі, власна думка.

(З Інтернету)

Ви відчували ледве вловимий аромат, що йде відсправжньої поезії?
Ви чули, як мелодії злітають із самобутніх поетичних строф?
Ви бачили картини, намальовані поміж своєрідних поетичних рядків?

Я це все відчула і побачила в книзі поезій «Сонцесвіт», яку авторка – Неоніла Яніцька – люб’язно подарувала і надіслала з м. Хмельницького до м. Дніпра. Сонцесвіт – поетична знахідка автора:

І хоч-не-хоч, а мусиш оживати
Із першим щебетом розвеснених синиць,
Отари хмар у небо виганяти,
Щоб потім в нього впасти горілиць.

Так просто й ніжно гладити світанки,
Туман сушити, кинувши на пліт…
Ранкову тишу розбудили танки –
Поїхали стріляти сонцесвіт.

На мою думку «Поезія – Мелодія Палітри», і коли ці три складові Мистецтва поєднуються у творах поетеси (і художниці, між іншим), то смакувати рядок за рядком – одне задоволення. Та ще й написане такою інтелігентною запашною мовою! Та ще й із розмаїттям тем – тут і гіркота воєнного сьогодення, і солодощі Віри і Надії на майбутнє – власне і України, і філософічні роздуми, і солоні краплі марева розлук, і терпкість позачасового жіноцтва…

…Де земля – чорно-біла пляма,
Де немає ні веж, ні круч…
Там у сні Україна-мама
Захистить синів голіруч.

…..

…Як тобі прокричать «Осанна» – 
Знай, що вип’ють тебе вітри:
Ти – Творець, ти – відкрита рана – 
Нею з Богом хоч говори.

Прилітають птахами звуки,
Болем крається неземне, –
І гірчить, і трима за руку,
Не минається, не мине…

…

…Весна, побудь іще, поворожи
На цвіт, на заметіль із верховіття…
Всієї правди тільки не кажи –
Кружляй літа, щоб заздрили століття!

…..

…Святе – мовчить, пекельне – дише,
Заплаче свічка до Христа,
А ти один бинтуєш тишу –
Зі ста.

Читаєш сторінку за сторінкою чи бережно доторкуєшся до обкладинки книги «Сонцесвіт» – і отримуєш тонку насолоду від гармонійного поєднання поезії автора і малюнків Ірини Дацюк. Натхнення поетеси просторозквітло на картинках художниці… Не вистачає тільки намальованих нотами мелодій, які відлунює кожнийвірші.

Я – музика. Я – звуки на долонях,
Посіяні із Божої руки.
Зіграй етюд: цілує сонце сонях,
Бо пари душ – назавжди, на віки.

…..

…Мамо, Мамо, в цім білім світі
У клітках і птахи, і люди:
Розмалюють думками сіті –
Перевесниться, якось буде…

Повертаючись до епіграфу, підкреслюю: філософська поезія Неоніли Яницької пробуджує в читачах нові власні думки – часом невловимі, тому хочеться знову й знову повертатися до цієї поезії, де царює суголосся Поезії, Мелодії, Палітри.

Йду по життю на кінчику пера,
Крізь день і ніч, дощі та громовиці…
Всевишній, як прийде моя пора –
Дай написати вірш пером Жар-Птиці.

Олена Швець-Васіна,
член Конгресу літераторів України
 і Асоціації композиторів Придніпров’я

м. Дніпро, 02.09.17