Жінка пише про кохання

Ця жінка незвична, химерна і дивна,
 а дехто ще й скаже: "Вона примітивна,
 смішна і наївна, в рожевій оправі,
 і вірші у неї солодкі й лукаві.
 
І так вже не пишуть, бо так не буває,
 з любові із мосту ніхто не стрибає,
 троянди - банально, вино - для розпусти,
 цікавлять мужів лиш оголені бюсти.
 

Мабуть, і життя їй давалося легко,
 мабуть, не розбила ще жодного глека,
 не знає, що серцю не треба кохання,
 коли у кишені копійка остання!"
 
Сміялися люди і в очі, і в спину!
 Вона ж - пише вірші про спів журавлиний,
 про те, що сьогодні повіяло літом,
 про те, що любов запанує над світом.

Тая Цибульська,
 24.11.2017