Каріна Буяльська. Вірші.

ПИТАННЯ

Хто я для тебе? Що я для тебе?
Ще одна дівчина, янгол із неба?
Іграшка? Примха - палка до нестями,
Юна душа, що живе почуттями?
Хто ти для мене?
Що ти для мене?
Щось недоказане? Щось незбагненне?
Світле відлуння забутої ласки?
Хто ти? Я знов не знаходжу підказки…

Нащо знову ці  лестощі?
Скільки питань, у собі, мені нести ще?
Кажеш - привіт, а здалось - до побачення.
Зустріч в розлуки не просить пробачення…
 

ДУША В КЛІТЦІ

Прирученій пташці важко в полоні.
Коли тримають у клітці і душать рідні долоні,
Дихати важко у серці боліло…
Коли зле кохання в каміні дотліло.
Тернова клітка скувала всі рухи!
У подиху кожному стомлені звуки.
І наче щоразу  простору менше.
Сидіти й мовчати…Так буде дешевше

***

А з творчими завжди складніше!
І байдуже - ти пишеш,чи робиш намисто.
З ними потрібно завжди ніжніше,
Тоді світитимуться вони променисто.
Всі ці люди, дорослі –діти,
Які зуміли вижити з часом.
Вони вплітають в волосся квіти…
І живуть з позитивним гаслом!
Це емоційно-щасливі люди,
Які закохані у все на світі,
Вони в душах малюють весняні етюди,
Які залишаються в любовному цвіті.

***

Жінки сильними в принципі не бувають!
Тієї сили хватає рівно на те, щоб образити і піти.
А після вночі очі від сліз ховають,
Пробубнівши під ніс, що дурна - не могла кращого знайти.
А в дійсності - все набагато простіше.
Ви не слухайте, що в емоціях говорить вона!
Просто спішіть додому, цілуйте, обіймайте частіше…
Бо про слова і вчинки зранку все рівно пошкодує сама.
Повірте не сильна вона, а просто вже кимось обпечена,
Хтось ніжність її розірвав на шматки.
Покажіть, що підтримкою і любов’ю вона забезпечена,
І лише тоді в душі складуться розбиті-забуті шматки.

Каріна Буяльська