Хвилюватися та сумніватися чи їхати на стільки, щоб потім не хотіти залишати те місце і тих людей. От приблизно такі відчуття були про Самчики та Імпрезу по-самчиківськи 2018, якщо одним реченням. А якшо ні, то…
То це був неймовірний день, точніше лише частина, бо я через недосвідченість (вперше на фестивалі) потрапила на кульмінацію імпрези, пролог та епілог були без мене.
Крім того, це теж була хороша можливість відчути дух цього дійства, пройнятися надзвичайно піднесеною, тремтливою, але разом з тим дуже теплою та рідною атмосферою, наслухатися пісень та віршів, надивитися на все-все-все, щоб захлинатися від вражень ще й до сьогодні. Перш за все, надихали та зачаровували неймовірні люди, які організовують, згуртовуються та «роблять» цю справу не один рік. (Не буду називати імен, бо, впевнена, що когось обов’язково забуду). Які шукають нових ідей, нових облич, нових шляхів, аби імпреза існувала, але й разом з тим звучала багатоманіттям голосів. Люди, які з радістю знайомилися, допомагали та радили. Люди, від яких віяло добротою, щирістю та невичерпною силою таланту. А це заворожує.
Вдячна Вам усім-усім-усім, що ви були, що ви є і будете й надалі у моєму житті!!! Бо тепер хочеться доєднуватися і до наступних імпрез, наступних заходів, черпати натхнення та надихати когось!ґ
Щиро дякую! За тепло! За гостинність! За можливість почути багатьох і бути почутою багатьма! Усім гармонії,сил та енергії! Бо ж попереду ще стільки всього.
Джерело: https://www.facebook.com/…