Жінка-УКРАЇНКА

Надія Олександрівна Марчук народилася 21 березня 1968 року в селі Березівка Талалаївського району Чернігівської області. Батько – Марчук Олександр Максимович, інженер. Мати – Марчук Віра Василівна, стоматолог (нині покійна).

З 1971 року родина проживає в смт. Срібне Чернігівської обл.

У 1985 р. Надія закінчила із золотою медаллю Срібнянську середню школу.

У 1990 р. – закінчила з червоним дипломом філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту імені М.В.Гоголя.

Одинадцять років пропрацювала у Срібнянській середній школі вчителем зарубіжної літератури та англійської мови. Керувала дитячим шкільним театром та театром КВК. Зараз не працює за станом здоров’я (інвалід першої групи з дитинства, пересувається на милицях, родова травма хребта та множинна дисплазія суглобів, перенесла багато операцій).

Вірші пише з дитинства. Друкувалася в газетах "Срібнянщина", "Гарт" (Чернігівський обласний тижневик), "Сіверщина", "Благовіст", "Естафета" (газета інвалідної організації міста Дніпропетровськ), "День", журналах "Радуга", "Свічадо", а також –"Всесвіт" (як перекладач).

Навесні 2005 р. вийшла перша поетична збірка "Версії" (самвидав), 2007 р. «Прозорий час» («Ліра», м. Дніпропетровськ).

Має два дипломи конкурсу «Коронація слова» за п’єси «Мавка» і «Калина та песиголовці». Останню взяв до постановки театр «Гомін» (Чикаго, США), вистава мала великий успіх.

Зайняла третє місце на Першому Всеукраїнському конкурсі дитячої літератури «Золотий лелека» за дитячу фантастично-пригодницьку патріотичну повість «Пригоди Дзвінки та Данилка».