8 липня в бібліотеці імені Самеда Вургуна міста Києва відбувся вечір пам'яті видатного поета і перекладача Миколи Мірошниченка. Микола Мірошниченко був унікальною особистістю в українсько-азербайджанському літературному процесі, оскільки володів не тільки талантом поета, а й знав декілька тюркських мов, зокрема, азербайджанську, турецьку, старотурецку і кримськотатарську. Саме Микола Мірошниченко підготував грунтовну і історично важливу «Антологію азербайджанської поезії» в двох томах, видану в 2006 році.
Організатором заходу виступила Марина Гончарук. Вечір пам'яті відбувся за підтримки турецької асоціації євразійських економічних відносин «EkoAvrasya». Ведучим західу був відомий український поет, лауреат міжнародних конкурсів Вано Крюгер.
«Для Миколи Мірошниченка любов до тюркських мов та поезії розпочалася із захоплення творчістю турецького поета Орхана Велі. Оскільки у 70-ті роки КДБ переслідувало Миколу за націоналізм, друкувати свої вірші йому не випадало. Тож друзі порадили взятися за перекладацьку діяльність. Вивчати мову в Туреччині тоді не було можливості, і він обрав найближчу до турецької — азербайджанську мову. Два роки він провів у Баку, а повернувшись, почав перекладати. У 1989 році на міжнародному молодіжному з’їзді в Азербайджані Микола познайомився з Юнусом Кандимом — молодим кримськотатарським поетом. Кримські татари тоді тільки починали повертатися із Середньої Азії до Криму. Отож плідна співпраця дала свій результат. Так одна за одною з’явилися антологія кримськотатарської поезії «Окрушина сонця» (2003) та двотомна антологія кримськотатарської прози «Молитва ластівок» (2005–2006). У 2006 році побачила світ і «Антологія азербайджанської поезії». Звісно, Микола писав і власні вірші. Але видати зміг лише дві збірочки — «Рік осокір» та «Око». До речі, всі назви збірок Миколи паліндромні, адже читаються вони як в один бік, так і в протилежний. Микола дав поштовх розвитку паліндрома в Україні. А ще захоплювався візуальною поезією. На жаль, за десять років так і не вдалося видати неопубліковані власні твори Миколи Мірошниченка, а також спогади про нього. Та не втрачаємо надії, що невидані твори Миколи все ж таки побачать світ», - розповіла дружина поета Лариса Мірошниченко.
Доктор історичних наук, професор кафедри загального та слов'янського мовознавства факультету гуманітарних наук НаУКМА Ферхад Туранли наступним чином розповів про великого поета і перекладача: «Познайомилися з М. Мірошниченком в 1994 році. в Стамбулі, де він вивчав турецьку мову в Інституті дослідження тюркського світу. Життя поета в Азербайджані в 70-х минулого століття була важливим фактором у формуванні його світогляду на життєві проблеми народу, який був розділений (1813 і 1828 роках) на Південний і Північний Азербайджан в результаті війни між Росією і Іраном. Саме ця трагічна подія в історії Азербайджану стала причиною написання М. Мірошниченком вірші під назвою «Велетенській саз». Сьогодні ми з великою повагою вшановуємо пам'ять Миколи Мірошниченка, який завжди буде жити в наших серцях. Вечір пам`яті Миколи Мірошниченка був як один з найпотужніших в контексті розвитку літературних, наукових і культурних взаємин між Україною та Азербайджаном за участю інтелектуалів обох країн».
На заході були присутні завідуюча бібліотекою імені Самеда Вургуна Галина Чеботарьова, Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні (2001-2010) Талят Алієв, Надзвичайний і Повноважний посол України, літературознавець, сходознавець Юрій Кочубей, генеральний секретар Ради азербайджанців України Сеїд Гадмалієв, поетеса, переможниця всесвітнього фестивалю поезії ( «Ditët e Naimit») (2013), кандидат філологічних наук Леся Мудрак, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики і нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка Ольга Хамедова, заслужений художник Азербайджану Аскер Джавадов, художник Георгій Сергєєв, боєць батальйону спеціального призначення імені Генерала Кульчицького Відаді Ісрафілов, президент футбольного клубу «Карабах», який складається з ветеранів-інвалідів Карабахської війни Ровшан Кулієв, віце-президент ФК «Карабах» Ельмар Гусейн , керівник танцювального ансамблю «Кавказ» Ніджат Мірзоєв, доктор історичних наук, професор Сергій Сегеда, письменник Григорій Кримчук, дипломат, перекладач Сергій Борщевський, письменник Михайло Василенко та інші.
Також для гостей заходу виступили діти-представники азербайджанської діаспори з «Школи кавказьких танців» яка функціонує під керівництвом Ніджата Мірзоєва і представниця кримськотатарського культурного центру «Кримська родина» Ягьяева-Веліулаева Беяна, які розповіли поезії в оригіналі на тюркських мовах і переклад українською Миколи Мірошниченка.
Гості вечора пам'яті також переглянули презентацію про великого поета і перекладача, яка представила унікальні фото з архіву про Мірошниченка, а також прослухали звукозапис читання Мірошниченком перекладу вірша Мамеда Араза.