Зради, вбивства, полони.
Сльози криваві, тюрма.
Мертві холодні долоні…
Київ…Червона зима..
Зброя. Сталеві гори…
Заклик повстанця-борця.
Влада. Переговори.
Примірка «нового вінця»…
Хто всенародну волю
Може з’єднати в кулак?
Колись визначали вже долю
Ми помаранчевим «Так!»…
Горе людей єднає,
ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ..
Боже, молюсь й уповаю -
Щоб знов не лилася кров.
Червоні плями на снігу…
То Мати-Україна плаче.
Тече життя в Майдан-ріку
Ключами із сердець гарячих…У мирний час війна іде,
Палає Київ, люди гинуть,
Народ за правдоньку встає -
Щоб владу ненависну скинуть!Майдан-ріка із берегів
Гірських виходить і вирує
У нове русло нових днів
Тече вона собі, прямує.Хай буде не червоним сніг,
Радіє хай, - не плаче Мати!
Молімось, щоб народ наш зміг
Свою свободу відстояти!
Олеся Чайка