Лопата Василь

Світла пам’ять Василю Лопаті

18 вересня 2025 року в Сан-Франциско (США) на 85-му році життя відійшов у вічність Василь Іванович Лопата — видатний український художник-графік, живописець, письменник, громадський діяч, народний художник України, лауреат Державної (тепер Національної) премії України імені Тараса Шевченка (1993).

Народився він 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького району Чернігівщини. У 1970 році закінчив Київський художній інститут (майстерня професора Василя Касіяна), а протягом 1970–1972 років навчався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР під керівництвом професора Михайла Дерегуса.

Біль і туга на полотні художника Василя Лопати

Родина народного художника України, лауреата Шевченківської премії Василя Лопати нині мешкає в Сан-Франциско. Але все, що відбувалося і продовжує відбуватися нині в Україні їм глибоко болить. Вони не стоять осторонь назрілих проблем. Роблять все від них залежне, аби підтримати співвітчизників і морально, і матеріально. А Василь Іванович свій біль і тугу за багатостраждальною ненькою - Україною ще й виливає на полотно…

Василь Лопата — художник, графік

Біографія

У доробку українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопати — 700 графічних і малярських робіт, 25 персональних виставок, більше 65 проілюстрованих видань, оформлення вітчизняної гривні, дипломатичного й українського паспортів. А ще ним написані та проілюстровані цікаві книжки: «Надії й розчарування, або Метаморфози гривні» (2000), автобіографічні повісті «Десь на дні мого серця» (2001), «Дорогу свою покажи мені, Господи» (2005), «Кажу, як на сповіді» (2011).

Об'єднати вміст