Жінка-УКРАЇНКА

Коли нашому внучку Саші виповнилось 3 роки, я стала наполягати, щоб він мене (бабусю) і дідуся називав на Ви, хоча сини звертаються на ти. Ось уже наш Сашуня на мене каже «Ви, бабушка Ліда». Радіє душа. Послухався, вже величає нас обох на ви.

Одного разу ми з ним виходимо на кухню, а чоловік до мене звертається,  щось запитує...  А внучок став, дивиться то на мене, то на дідуся, і говорить:«А чому це ви, дід Міша, на бабушку Ліду говорите ти, а не ви?»

Ох, ми й потішились. Тепер часто згадую цей випадок, тільки з чоловіком посваримось, то я одразу ж і нагадую: «А ну, чому це ти до мене звертаєшся на ти? Забув, що говорив внучок?»