День української мови в Румунії

Наталя Куліш

8-10 листопада 2018 року в Бухаресті відбулася Міжнародна наукова конференція «Українці Румунії: історія, сучасність та перспективи». Зорганізував подію Союз українців Румунії, який очолює Микола Мирослав Петрецький, депутат румунського Парламенту, хто особисто посприяв, щоб у Румунії святкували День української мови на державному рівні. Присутніх запевнили, що віднині так буде щороку 9 листопада, як і в Україні.

На захід з’їхалися не тільки місцеві румуни українського походження, а й українці з України, хто тісно і не один рік співробітничає в культурній сфері з СУРом.

Це були плідні три дні взаємопізнання один одного, пов’язане з роботою у секціях літератури, етнографії та комунікації. Піднімалися теми: «Формули мовленнєвого етикету в епістолярному дискурсі (на матеріалі письменницького епістолярію Буковини)»; «Створення інтерактивної мапи діалектів як один із способів збереження мовної та культурної спадщини України та Румунії»; «Українсько-румунські відносини на сторінках вітчизняних періодичних видань 2014-2018 рр.» та інші. Мовні, етнографічні та комунікативні зв’язки розглядалися у виступах науковців, журналістів і письменників у контексті взаємопроникнення України і Румунії не тільки як держав-сусідок, а й культурно-цивілізаційному поступі, що не дає згаснути національним традиціям, звичаям і… мові.

Румунські студенти, які вивчають українську мову представили глядачам виставу «Сватання на Гончарівці». Зворушливе театралізоване прочитання твору Григорія Квітки-Основ’яненка українською в Бухаресті (з румунською пом’якшеною вимовою) зірвав шквал аплодисментів. Вдячні делегати конференції були в захопленні і від концерту переможців Національного конкурсу «Молоді українські таланти». Всі підспівували і навіть підтанцьовували виконавцям з Одеси, Вінниці, Києва, Кропивницького, Запоріжжя, Житомира, Дніпра і, звісно, Чернівців, які найближче до Румунії. Чернівці представляла подружня пара співочих викладачів університету – він має і румунське коріння, вона ж українка. Залюбки співали не тільки українських пісень, а й румунських, яким підспівували присутні місцеві. До Бухаресту команду співочої молоді привіз українськийкомпозитор-пісняр,народний артист УкраїниМар’ян Гаденко.Свято вдалося на славу!

А всіх згуртував у Бухаресті заступник голови СУРу, письменник і громадський діяч Михайло Трайста зі своєю командою помічників.

Третього дня Конференції презентуваликнижки видані коштом СУРу. Треба сказати, що СУР має добру фінансову підтримку держави Румунія. Тому суряни мають змогу друкувати румунською і українською не тільки сучасних румунських письменників, таких як Михайло Трайста (пише українською і румунською), а й перевидавати румунською українських класиків ‑ на кшталт Михайла Коцюбинського. З огляду з організації презентацій, авторам менше надавали слова, більше говорили про видані твори редактори і літературні критики, як і має бути в літературному процесі будь-якої країни.

Наразі у Румунії Михайло Трайста взяв на себе місію перекладача для популяризації української літератури в Румунії. З його слів, у Бухаресті надруковані переклади творів Жадана, Андруховича, Забужко, Даниленка, Хомича, Гургули тощо. В України з таким обміном літературою питання гірше, оскільки нема державного фінансування. Натомість Михайло Трайста постав вперше в Україні, після Ольги Кобилянської,аж трьома окремими книгами: «Конокрадська честь» (Львів, «Тиса»), «Незнайомка у фіалковій сукні» (Київ, ЛА «Друге дихання») і «Життя між коханням і смертю» (Львів, «Тиса»). Це твори про життя українців у Мараморощині – історичній етнічній території українців у закарпатській Румунії. На жаль, інші румунські письменники українським корінням в Україні друкувалися тільки окремими творами в альманахах і літературних журналах.

Отож місток між Україною і Румунією прокладено завдяки СУРу, а в збагачені Румунії творами української та румунської літератури працюють як Михайло Трайста, так і чернівецькі письменники, зокрема: Михайло Михайлюк. І все це в контексті української мови, яка поєднала два народи.