Жінка-УКРАЇНКА

Школо! Мати моя рідна…

Скільки гроз прогриміло, скільки вітрів перевіяло, а ти все стоїш посеред двору, оповита, мов серпанком, любов’ю і ніжністю.

Все своє свідоме життя пов’язане зі школою. Що я вам скажу: «Складна інституція ця школа.» Одна справа, коли ти в ролі учня у школі; і зовсім інша, коли ти виступаєш у ролі вчителя, вихователя, педагога,директора. Але як би там не було школа без дітей – це порожня будівля, яка нічого не вартує.

У нашій школі  щороку зменшується кількість учнів. У цьому навчальному році 48 учнів. Мало, дуже мало, болить душа за свою школу, і за такі самі інші школи України, але нічого не вдієш, така сумна статистика. Інколи руки опускаються, але глянеш у вічі дітям і розумієш, що заради їх потрібно жити, творити ввесь час бути у пошуку, щоб задовольнити їх інтелектуальні та матеріальні потреби.