Крила та Кігті

Що може надихати більше, ніж крила?
Птах розправляє крила і ось – ширяє над землею… А на землі його гніздо чекає…
А що, як надумає хижак зруйнувати гніздо?!
Тоді – лише випустити кігті!
Бо нащо безкрайнє небо, коли його немає – рідного гнізда?!
Чи замінять домівку одвічні блукання по гніздах чужих?!
Чуже – є чуже…

Тож – випустити кігті. Щоби не зламали крил пташенятам. І тобі.
Тож – розправити крила! Щоб не забути, нащо дало їх Небо. І для чого Земля дала кігті.
Щоб триматись міцніше за рідне гніздо.
Щоб кружляти вільно в безкрайньому небі.
Голову в пісок? Та чи можна після цього Птахом називатися?! 
Крила та Кігті…
Не забути – для чого крила.
Не боятися – випускати кігті…
І зростатимуть у гнізді пташенята.
Бо їх оберігають Крила та Кігті.

Світлана Патра