Жінка-УКРАЇНКА

Вважаю, що кожен справжній українець  повен робити для України все, що вміє. Я пишу по-українськи, пишу для українців.

Заспіваю - і заплачу,
І зрадію, й засміюсь.
Так печаль свою  неначе
Виллю рідному комусь.
Ніби радість довгождану
Поміж друзів розділю,
З дна криничного дістану
Воду - й душу закроплю.
Розів’юся сизим хмелем,
Злину чайкою в зірки,
Де під небом пісня стелить
Вишивані рушники.
І допоки пісня лине
І в полон серця бере,
Не загине Україна!
Україна  не помре!