Тетяна Іванчук

Тетяна Іванчук — біографія

Я — Тетяна Костянтинівна Іванчук, українка.  Народилася 22 вересня 1961 року в селі Красилівка Ставищенського району Київської області. Друга дитина   в багатодітній родині. Навчалася в  Київському технікумі легкої промисловості. 

Писати почала в ранній юності. Письменницьку діяльність поновила  після тридцятирічної перерви  в 2009 році. В 2012 році вийшла друком перша книга поезій «Роса ріки». В травні 2015  року вийшла друга книга поезій « Там, де небо землю обняло». В листопаді 2018 року  надрукована книга віршів для дітей «Кольорові віршенята». 

Тетяна Іванчук: Кожен справжній українець повен робити для України все, що вміє

Вважаю, що кожен справжній українець  повен робити для України все, що вміє. Я пишу по-українськи, пишу для українців.

Заспіваю - і заплачу,
І зрадію, й засміюсь.
Так печаль свою  неначе
Виллю рідному комусь.
Ніби радість довгождану
Поміж друзів розділю,
З дна криничного дістану
Воду - й душу закроплю.
Розів’юся сизим хмелем,
Злину чайкою в зірки,
Де під небом пісня стелить
Вишивані рушники.
І допоки пісня лине
І в полон серця бере,
Не загине Україна!
Україна  не помре!

 

Поезія Тетяни Іванчук

Дитя

Пахне  в хаті маленьким дитям.
Пахне так, наче пахне Богом.
Аж всміхається над порогом
Сонце – вічне тепло життя.

І дитятко всміхнеться теж
В той куток, де нема нікого,
Чи до янголів, чи до Бога,
Так, що щастю  немає меж!

 

***

Майданчик вільної поезії 26 травня 2013. Тетяна Іванчук

Спільний проект видавництва Laurus та журналу "ШО" в рамках "Київських Лавр" під час "Книжкового Арсеналу".

Тетяна Іванчук: Ми починаємося з пісні

Моя перша пісня співалася під музику бабусиної тертки: «Прийде тато, прийде мама!» Пам’ятаю себе в ранньому дитинстві. Гойдалка в маминому саду між двома сливами і я, маленька, підлітаю до неба і співаю: «Сіла птаха білокрила на тополю». А поряд всього на півтора року старша сестра веде другим голосом: «Сіло сонце понад вечір за поля». Це була пісня про наше сонце, про наші поля і тополі і зовсім про чужого молодого скрипаля, який ввижався мені чогось білочубим Іваном Франком у вишиванці зі скрипкою. А бабуся слухала і наказувала: «А дивіться мені, не проспівайте своєї долі». А ми співали і слухали, слухали і знов співали.

Цікаві історії від Тетяни Іванчук

Заклопотана Катруся
Знову підбира слова:
– Якщо ти стара,бабусю,
То  я зовсім ще нова!

Є у нашого телятки
Мама – жуйку он жує.
Але Катя хоче знати:
– А чи тато  в нього є?

Рецепт торта «Медовик»

Тісто для коржів: 100 г масла, 100 г маргарину, одну склянку цукру, повну  з верхом чайну ложку соди, дві столові ложки меду півгодини варити на водяній бані до коричневого кольору, зняти і добавити троє добре збитих яєць і борошна скільки вбере тісто. Скоренько спекти якомога тонші коржі.

Крем заварний: в  1  літрі  холодного молока розчинити три столові ложки борошна, одну столову ложку цукру, заварити на малому вогні, постійно помішуючи, зняти, охолодити, добавити двоє збитих яєць, 50 г масла, ваніль, міксером зробити масу однорідною. Перемастіть і їжте на здоров’я.

Об'єднати вміст