«Чи проснуться у серці досвітні вогні?..»

Чи проснуться у серці досвітні вогні?..
Чи впадуть ці сумнівні тумани?..
А чи вистачить сили зізнатись собі,
Що у цьому житті заблукали?

Стали ви по той бік барикад,
Присягали ж на вірність народу…
Проти себе йдете, проти Бога в собі,
Бо не знаєте смаку свободи.

І чи є ота сила – священна любов
До землі, яка кров’ю умита?..
Дух до волі життя закликає нас знов,
Ця дорога добром буде вкрита.

Не блукай у собі! Час чекання – вантаж, 
І душі – невимовні надії…
Терези – чорно-білі, себе на них зваж!
Пробудіться майбутнього цілі.

20.01.2014, Людмила Яцура