Жінка-УКРАЇНКА

І настала «стабільна» темінь.
Це – «пакращення Пахана».
Диктатура – це вже не термін!
Диктатурі – наша війна!

Перейшов усі межі законів.
Ввів «зекони» свої: братви.
Їх «зекони» – то норми зони:
«Бий! Стріляй! Души і дави!».

Янучар захотів бути Сталіном,
Захотів плодити катюг.
Та повсталі стоять до останнього!
Раб, що встав, вже не візьме ланцюг!

Ти – «ґарант» ачи «Ялинкович»?
Не прибила тебе вона,
То гляди, наш ґаранте-овоч,
Проти тебе – наша війна!

І почав її ти, завівши
Україну в тридцяті роки.
Тож і родяться гасла віщі,
Бо вкраїнці – не лайдаки!

Українці – борці одвіку.
В наших жилах – бійцівська кров!
Ти не знав? Ми – народ великий!
Українці – це воля й любов!

(Олеся Куля).