Жінка-УКРАЇНКА

Тепер – або ніколи! Вірний клич,
що не дає ні хвилі більш чекати.
Пора настала зброю взять до рук
й громити зраду. Правду – визволяти!

На барикадах пролилася кров…
Життя поклала юність на Скрижалі
Свободи, щоб звільнилася з оков
наша земля, її безмежні далі.

Поліг за Україну вірменин
І білорус поліг, не з України.
Земляче, знай – в борні Ти не один,
З Тобою люд всесвітньої родини.

Зі всього світу повернувся взір,
Він стежить, що твориться в Україні.
На барикадах українець і грузин,
француз і поляк, німець і вірменин.

Наш прапор мирний. В нім небес блакить
і хлібний колос, сонцем оповитий.
Діждались ми, козаче, таких жнив,
не жати щоб, а яничарів бити!…

Стоять за Волю України, за Народ
що прагне жити чесно і щасливо.
Без боязні, без гноблення й підлот, –
Ярмо час скинути тепер вже, це можливо!

Повстань Майдани в Україні… Йдуть
До Києва Народні міліони.
І мідним дзвоном всі церкви гудуть,
Проказу нищить час, відставить регіони!

За нами Правда. З нами віра й Бог
І наша Незборима Україна…
За праведну державність, за Народ,
Нас кличе в бій Священний – Батьківщина!!!