Жінка-УКРАЇНКА

Як спиться, пане Президент?
Чи ба, не пан, а КАТ…
Бо знову в Небеса пішов
По вашій волі без війни «солдат»

Невже не чутно Вам благань
Батьківський  стогін сліз,
Як сина в дату уродин
Той Ангел Смерті ніс…?

На ваших дітях його кров,
На внуках сльози й біль,
Його гріхи забрали Ви 
В момент злочинних дій…

Невже ваш «трон» вартує сил
Й життів наших дітей
Що Ви вп’ялися в нього так
Й біснуєтесь щодень?

Яку Державу захища
Оте стадо «бійців»,
Що цілять в груди молодих
І дочок, і синів?

Ви нацькували на народ
Таких же як вони,
Самі ж за спинами дітей
Сховались як хорти…

Це Вам не в "Домі Лісника"
На кабана піти –
Ви й не по лікті вже в крові –
Ото ж вгамуйте пил!

Про душу думати пора –
Вже старість на поріг
Й спитає Ангел з Висоти
Який у кого гріх…

Так як Ви будете тоді
Дивитись в Небеса
Й куди, подумайте, піде
Колись й ваша душа?...

Іванна Осос