Поезія Галинки Верховинки

Ой здуріла моя жінка… (гуцульська співанка)

Ой, здуріла чісто, люди,
не зіпру супругу
Прийде вечір, збираєтси
та й іде до клубу...

Ой, не будеш, моя жінко
клубами ходити
Є корови, свині, бичок
будеш обходити.

Є корови, свині, бичок
та й курочок двадціть
Схамениси моя доле
тобі не  17...

Не пустив тебе в 17,
та й тепер не будеш
Шє коровок зо дві куп'ю
за клуби забудеш

А хатної та роботи
тилько не зроблено.
Ти на вечір,куда прешси
ци ти пороблено...

Схамениси моя жінко 
про шо говорити
Не лиш з тебе.а й и з мене
мут люди смієти.

Двоє дітий подружили
а третого учю
Повірте ми люди добрі
єк я з нев си мучю

До віршиків,та співанок
Вна талани має
Та здуріла гет на старість
мене не слухає

Дітем скажу,що би внуки
тобі позносили
та й за ними.що би з місяць
вни ни приходили.

Єк покутаєш худобу
внуки поколишеш
То всі свої походеньки
аш тогди залишиш....

21.03.2011р.

 

За чарчинов

Засиділись за чарчинов 
Друзі аж до ранку,
І на кінець розмріялись
За свої коханки...

Перший каже – я хотів би
Щоб 16 мала,
біля мене, як та квітка
Вона б розцвітала...

Що би мене все слухала,
Що навчав робила...
Мені в очі заглядала
Коханочка мила!

Другий мовив, я б під 40,
У самому цвіті,
Щоб кохатись, як в купелі,
А не вчити діти.

Третій трохи задумався.
Та попав в десятку –
Я би хотів, щоби мала
Цілу шітдесятку!

Чи ти здурів – стару бабу-
хто таке бажає?
Вона думає – востаннє –
Таке виробляє...

А що далі то слухайте-
То таке буває,
Як заснули,після чарки-
Усе си збуває...

Перший... уже 16.
Свою обнімає,
та лиш біда що дівчина,
Йому промовляє –

Старий дурню, я вже вчена,
Що ще хочеш вчити?
Нема грошей  – забирайся –
Бо можуть й набити...

Другий горне 40 –
А та промовляє:
Хочеш мене – бери заміж!
Жінка? Хай гуляє...

Сниться третьому, що бабка,
Таке виробляє-
Але біда, що і його 
Всяке заставляє...

Проснулися всі у поті.
Забули про втому...
Похапали свої шапки,
Та й гайда додому...

- - - - - - - - -

І хоч жіночки кожному,
Добре успівають –
То своя таки найкраща
Нічо не шукають!

Напилися до чортиків -
приснились чортиці,
добре хоть про те не знають
їхні молодиці...

 

Гуцул Федір і медицина (гумореска)

Якось гуцул з полонини,
Та до ЛІКАРЯ прийшов-
Заболіло дуже в грудях,
Сам ХВОРОБУ не зборов…

Хоч у горах люди дужі,
І міцне ЗДОРОВ’Я в них…
Що це сталось з вуйком
Федем – зажурився та притих…

БІЛЬ той мучить, так страшенно,
ЧЕРГА довга, аж до двер…
Як почали провіряти –
Там таки чуть не помер…

На початок треба пройти
Вам флюрографію…
Але ідіть, купіть пльонку-
Нічого не вдію…

Зарплати у нас маленькі,
Що вже меш робити,
За ті ЛІКИ, що випишу –
Теж мете платити…

Чи приїхали машинов,
А чи своїм ходом,
А чи діти на Вкраїні,
Чи десь за кордоном?

Та так усе питаєтся,
Історію пише…
Вуйко Федір згорбатився,
Мало, що вже дише…

МЕДИЦИНА у нас сильна,
Що вже говорити…
Щоб діагноз поставили –
Треба заплатити…

ОДУЖАННЯ – то не скоро,
РЯТУВАТИ будуть…
А як гроші закінчуться-
За тебе забудуть!

Щоб ЖИТТЯ ЗДОРОВИЙ
СПОСІБ, наші люди мали,
Щоб ніколи з ХВОРОБАМИ,
Та не зустрічались…