Комусь Олімпіада,
Комусь - сигнал війни,
Плекають тишком зраду
У Сочі пахани.
В зимовому демарші,
Під гімни перемог
Жадає чорт реваншу,
Кричить: «Із нами Бог!».
Знайомий нам антихрист,
Що вчора сіяв смерть,
В нім є щось від артиста
І хамовита вперть.
Не хоче відпускати
З-під заду свого трон,
Зірвали б царські шати,
А там - гниле нутро…Такі метаморфози
Сучасності звитяг,
Царі втрачають розум,
Фарбують кров'ю стяг.
Комусь Олімпіада
Й медалі золоті,
Хтось в ноги й чорту впа'де
За жертви на хресті…
Наталія Крісман