Жінка-УКРАЇНКА

Повний місяць

На цямрину, срібну проти місяця,
сіла птиця...
Хто ж чекав, що обімліє, зниціє
та криниця.

Простирала влітку птаха вільная
два крила,
пила воду молоду, живильную
з джерела.

А тепер ховає сиву голову
під крильми –
Ой, не хочеться тій птасі холоду
восени.

Та прийде зима, хоча й непрохана,
все одно.
Повний місяць загляда сполохано
у вікно....

***

Кохання, пристрасті, поразки, перемоги...
Пекуче вариво вирує і кипить!
На світі є нудьга? Пробачте, не до того:
Насичена до краю кожна мить.

Котяче полювання

Кіт господині здобич
приносить під поріг.
Я ж - кожну перемогу –
коханому до ніг.

Котяче полювання –
ґаздині лиш досада.
Так і моє кохання –
надмірна безпорада.

Цить!

Тепер не криються закохані,
цілуються на людних вулицях.
Не соромно їм анітрохи – ні,
вони, як виклик, провокуючі:

круг них емоції вирують,
ті – заздрять їм, а ті – лютують.
Цить! Не обурюйтеся, цить...
Нехай закоханим щастить!

Сукупність

Чи промовчу, чи розповім –
А все та сама сутність:
зустрілись на шляху моїм
кохання і підступність.

Та не одній мені біда, 
то класика прадавня –
переплелися (а шкода...)
підступність і кохання).

Хоча незвідані путі,
відома ця сукупність –
крокують поруч у житті
кохання і підступність.