Поезія Марічки Жигурт

Майдан

Я не хочу крові
Без ворожого плану
Іду стояти
За мир на Майдані
Моє серце болить
Я від болю п'яний.
За Волю стою я на Майдані.
Моя пісня свята
За світло Країні
Душу й тіло віддам
Своїй Україні.
Не плюйте в очі
Своєму народу
Ми - за Європу
Ми за Свободу!!!

12.12.20013

 

Тупість

Дешева тупість дорогого варта,
Простіш розпалити нею ватру
Простіш зомбувати свою ідею
Простіше рівняти із землею.

Та люди бачили трохи світу,
Якщо не вони, то їхні діти.
Чули не лиш брехливе слово, 
Вони  навіть знають іншу мову.

Тупий не скаже: «Прошу, пане –
За честь, за Волю ходімте з нами,
Чи ви вже стомились, сядьте, спочиньте
І сумнів далеко свій відкиньте.

Ми – України з Вами діти,
Нічого нас бізнесменам ділити,
Вилазьте з нори, дивіться на світло.
Ми – не кроти, - окультурені квіти,
Співаймо гімн, не тому, що «нада»
 Не тому, що сказала  собача влада
Поклавши, на серце руку з честі,
Не ховаючись, голосно, чесно!!!!

25.01.2014

 

Народ

Серце, серце, Доля, Доля…
Стільки незалежні, а де Воля?
Політик живе у іншому світі,
А народ, а люди?... Бідні діти…
Скопали город – і на тому спасибі.
Народе! Люди!... Бідні діти…
Заробили 2 гривні – і на тому спасибі.
Народе! Люди!... Бідні діти…
Нетого посадили, спасибі не вбили…
Народе! Люди!.. Що вчинили?
На роботі пів ставки – спасибі взяли…
Народе! Люди!!! Всі мовчали
20 літ незалежні, а та же голота…
Повстаньте, люди!!! Набридло народу!
Зібрали своє вільне Віче,
А влада не вірить, вона спить ще,
Киями людям били спину,
А нас ще більше миролюбивих.
Не бійся, Народе , ти – сила!!!
У тебе є дух і Воля єдина!!!

12.12.2013

 

Міграція до міста

Хто не бачив міграції пінгвінів?
Гляньте, як з Княгинина люди ідуть:
Шість кілометрів по заметах білих,
Погодні умови, так тому і буть!
Доходять до траси,а потім – стояти,
А, може, хто візьме, а,може, і ні
І мусять когось чи чогось ще чекати,
Бо в місті робота,лікарня, харчі!
«А що є автобус?» -це вже привітання,
Поломана дричка–це вже новина
І не догорає надія остання:
Зійшли вже сніги…Перевозу нема!
«Та ні, уже їде,хоч каже водітєль,
Не варто сідати на місце Б5,
Бо тільки як сядеш – відпаде глушитель,
Немає коли на ремонті стоять»
Не можна дихнути, коли йдеш під горба,
Відпадуть колеса,якщо хтось чихне.
Це наше не авто, не бус, ЦЕ Є ТОРБА!!!
Ось так, колись сядеш, а він пропаде…
Та ж в дома корова,а в кого ще діти
Малі чи пацята вечеряти ждуть,
Не має кому людей цих жаліти,
Тому як пінгвіни поночі йдуть!

Січень 2013

 

Бібліотека

Якась дурна прийшла і хоче книжку взяти…
«У нас нема книжок, у нас є добрий ключ,
Ми тим ключем умієм книги запирати,
Іди собі із Богом, і більше не канюч.
Якась тупа розвага – листати чорні букви,
Іди, купи ковбаски і сядеш – під пивко.
Нема бібліотеки, її не може бути
Є бар, є дискотека, є чорнеє вікно.»
А за вікном поети стоять в брудних покоях
Жуль Верн пливе романом в сипки їх порохах
І Сильвер за скарбами веде по них піратів
Іваничук згубив у порохах Франка.
І не співає Мавка Ларисі нашій пісню,
І не говорить казка, забув її народ,
А книгам на полиці уже п'ять років тісно
Селяни не читають, їм аби город.
А головний совітник сидить у теплім кріслі,
Йому нетреба книги, лі´хтаря чи доріг,
Аби не жало тісно підтерте добре місце,
Селянам,ніби, він предвиборно поміг.

А та дурна все ходить і хоче взяти книгу,
Обтерти од печалі, розкинути листи,
А інша, що з ключами, не має з цього зиску,
Ну як не відімкнути, ну як не помогти?
Отак вони і ходять в обдерті білі двері,
Нема бібліотеки, нема людей, села,
Нема отих романів, оповідань, ессеїв,
Яких поміж полиці пилюка обмела.

Зима 2013